Предмет та завдання дисципліни "Економічна діагностика". Діагностика конкурентного середовища підприємства. Оцінка стратегічного протистояння підприємств-конкурентів, страница 8

Індекс ринкової концентрації може розраховуватися різними методами. Зокрема методика, що розглядається, передбачає застосування індексу Херфіндаля - Хіршмана,  що визначається, як сума квадратів часток ринку кожного товаровиробника.

            де і - ознака товаровиробника,

                h-частка ринку, %

Згідно значень коефіцієнта та індекса ринкової концентрації виділяються три типи ринку:

а) висококонцентрований: Кр.к. >=70% , Інн>=2000

б) помірноконцентрований: 45%<= Кр.к <70% ;1000<= Інн<2000

в) низькоконцентрований: Кр.к <45%; Інн <1 000

Тип ринку характеризує ступінь інтенсивності конкурентної боротьби у межах галузі і є визначальною обставиною для вироблення конкурентної стратегії підприємства.

4. Провідні чинники, що обумовлюють силу конкурентної боротьби.

Як показано раніше на силу конкурентної боротьби виливає множена  чинників, деякі з них повторюються частіше інших. Розглянемо вісім найбільш важливих.

1. Боротьба посилюється, коли кількість конкуруючих фірм збільшується і вони є відносно рівними з точки зору розмірів і можливостей. Більша кількість фірм збільшує імовірність нових стратегій ініціатив і надає покупцям великий вибір серед продавців, а це в свою чергу, а це в свою чергу, збільшує імовірність того, що котра з фірм зробить спробу знизити ринкову  ціну для придбання ринкової переваги.

Попервах фірми – суперники порівнянні по своїм розмірам і можливостям можуть конкурувати на рівних підставах, але поступово конкуренція стає для деяких фірм важче, що свідчить про наяву домінантних фірм і демонстрацію сили.

2. Конкурентна боротьба звичайно посилюється тоді, коли попит на продукцію уповільнює зростання. На ринку, що швидко розширюється, суперництво посилюється тим, що тут всім вистачає місця. Для того, щоб йти в ногу із ринком, що розвивається, фірми зазвичай повинні використовувати всі свої фінансові і управлінські ресурси, приділяючи менше уваги переманюванню клієнтів від суперників. Коли ж зростання ринку уповільнюється, фірми стають схильними до експансивної поведінки, починаючи боротьбу за ринкову долю, яка часто закінчується виходом слабих і менш ефектно діючих фірм. Боротьба за ринкову долю стимулює появу свіжих стратегічних ідей, маневрів, прямо направлених на переманювання клієнтів, суперників. На ринках з середнім темпом росту агресивні фірми можуть нарощувати потужність будуючи нові підприємства без окремої необхідності, тим самим охолоджуючи бажання інших фірм захоплювати велику долю ринку. Якщо суперники вирішать дотримуватись тієї ж тактики і працювати на підвищення потужності, результатом може бути небезпечна сильна конкуренція, в якій сильна прибутковість галузі знижується. Така ситуація притаманна ринком олігополії де збільшення ринкової долі веде до збільшення прибутку.

3. Конкурентна боротьба застосовується там, де фірми манять спокусу використовувати зниження цін або іншу конкурентну зброю для збільшення продажу. В випадках коли фіксовані витрати високі, фірми сильно зацікавлені виробляти продукцію при повній завантаженості потужностей однак, якщо ринковий попит слабкий, а потужність вичерпана, фірми частіше звертаються до цінових тайних злагод, фіктивних знижок і інших тимчасових дій, що манять на меті збільшення продажу. Також ситуація виникає коли продукт відноситься до категорії сезонних, дорого коштуючи і трудомістких. Цей фактор також важливий для галузей, які характеризуються значним періодом нарощування потужності, великим масштабом виробництва, коливаннями попиту, які періодично збільшують завантаженість  потужностей собівартості її надлишок.