1. Чиста конкуренція. Така ситуація виникає тоді, коли на ринку існує велика кількість продавців, якій протидіє значна кількість покупців. При цьому жодна з цих груп не має сили суттєвим чином вплинути на рівень цін. Товари на такому ринку мають чітко визначені характеристики, повністю взаємозамінні, і ціни на них визначаються лише співвідношенням попиту і пропозиції.
Така ситуація виникає на промислових ринках уніфікованих і недиференційованих товарів типу сировинних харчових продуктів, мінеральної сировини, металів.
Завданням економічної діагностики в частині зовнішніх чинників є моніторинг обсягів виробництва у конкурентів, появу нових конкурентів, оскільки це дозволяє передбачити динаміку цін. У частині внутрішніх – оцінка можливостей диференціації своїх товарів, зменшення міри їх замінності завдяки жорсткому контролю їх якості, політики зміцнення іміджу марки.
2. Олігополія – це ситуація, коли число конкурентів невелике або коли декілька підприємств домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність. При цьому взаємозалежність між конкурентами тим сильніша, чим менш диференційовані їх товари.
Ситуації олігополії найчастіше зустрічаються на ринках товарів у стадії зрілості, коли первинний попит неможливо розширити. При цьому можли ві такі типи конкурентної поведінки підприємства:
· незалежна поведінка – дії підприємства здійснюються без урахування дій конкурентів;
· корпоративна – намагання підприємства дійти згоди з конкурентами, уникнути конфронтації;
· адаптивна – пристосування рішень підприємства до дії фірми, можливі реакції конкурентів;
· випереджувальна – передбачування реакції конкурентів на дії фірми; розрахунок на те, що конкуренти збережуть попередній стиль поведінки;
· агресивна поведінка: врахування того, що конкуренти не будуть негативно реагувати на дії підприємства.
Таким чином, в олігопольній ситуації головним є дослідження та аналіз реакції конкурентів на дії підприємства.
3. Монополістична (недосконала) конкуренція – це ситуація коли кількість конкурентів невелика, а їх сили приблизно рівні, але разом з тим їх товари диференційовані.
Вона спонукає підприємство використовувати стратегію диференціації, яка базується на зовнішніх конкурентних перевагах (відмінних якостях товарів, які створюють відповідну цінність для покупців).
Для успішної реалізації стратегії диференціації необхідно виконати такі умови:
· будь-яка диференціація повинна становити цінність (користь) для споживача;
· така цінність може являти собою або підвищення ефективності використання товару, або зниження витрат на його споживання чи використання;
· така цінність має бути досить високою;
· підприємство повинно вміти захистити свій елемент диференціації від копіювання іншими.
У даній ситуації головним є дослідження ринкової сили конкурентів. Ринкова сила оцінюється здатністю підприємства примусити ринок прийняти ціну, більш високу, ніж у приоритетних конкурентів. Одним з вимірів цієї здатності є еластичність попиту по ціні для диференційованого товару. Чим нижче еластичність попиту, тим ринок менш чуттєвий до підвищення ціни на товар.
Монополія – це ситуація, коли на ринку домінує єдиними товаровиробник, якому протидіє велика кількість покупців. Дослідження такого конкурентного середовища включає в першу чергу визначення очікуваності тривалості монополії, а також бар’єрів, які заважають появі нових конкурентів.
2. Класифікація підприємств-конкурентів.
Існує декілька різновидів конкурентів, які так чи інакше впливають на діяльність підприємства. Це – перш за все конкуренти активні (підприємства, які в минулому були і нині є такими) і пасивні (потенційні). Серед останніх постачальними, які збільшують число клієнтів на існуючих ринках; покупці та посередницько-збутові організації, які діють на існуючому ринку; існуючі підприємства, які розширяють асортимент, використовують нову технологію, вдосконалюють продукцію, щоб задовольнити потреби споживачів та стати активними конкурентами; нові підприємства.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.