Існує також поділ конкурентів на прямих та непрямих, товарних і неявних. Прямі конкуренти – це підприємства, які пропонують аналогічні товари (послуги) тим же категоріям покупців, непрямі – які пропонують різні товари (товари - субститути) одним і тим же категоріям споживачів.
Товарні конкуренти являють собою підприємства різного профілю.
Крім того, існують конкуренти зі збуту (використовують одні й ті ж канали розподілу), цінові (конкурують ціною), а також комунікаційні конкуренти (використовують ті ж самі засоби комунікації).
3. Диференціація стратегічних груп підприємств – конкурентів.
Найбільші конкуренти підприємства – компанії, які переслідують ті ж цілі і які дотримуються однакових стратегій.
Для їх виявлення використовується матричний метод і кластер ний аналіз:
Приклад побудови матриці – товар/ринок наведен у таблиці 3.1
Таблиця 3.1. – Матриця ринку зубної пасти
Сегмент ринку Вид продукції |
Вікові категорії |
|||
Діти |
Підлітки |
20-50 |
50-70 |
|
Дитяча |
1/2[1] |
1/2 |
1/3 |
4 |
Калинка |
1 |
3 |
2/4 |
3/4 |
На основі огляду матриці робиться висновок: які підприємства протистоять і в якому сегменті ринку. Далі необхідно визначити свою стратегічну групу.
Група підприємств, яка використовує схожі стратегії на одному цільовому ринку називається стратегічною. Для їх виявлення використовується така процедура:
1. Формується перелік релевантних характеристик, які відрізняють одне підприємство від іншого: ціна, якість, асортимент, географічне положення, національна належність, технологічний рівень тощо.
2. Обираються пари характеристик які не корелюють між собою, вони утворюють систему координат (вісі).
3. Координати кожного підприємства відображаються в цій систему.
4. Точки, які розміщені поряд об’єднуються – це і є стратегічна група;
5. кожну групу заключають в окружність, площа якої – доля цієї групи в загальному об’ємі продаж (це і є кластер).
Рисунок 3.1. – Карта стратегічних груп ринка соків в Україні.
4. Оцінка конкурентів і аналіз їх реакції.
Далі необхідно оцінити найближчих конкурентів, їх сильні та слабкі сторони. Для цього збирається інформація про бізнес кожного конкурента і складається зведена таблиця за наступною формою (таблиця 3.2.).
Таблиця 3.2. – Оцінка конкурентів підприємства
Показник |
Підприємство |
|||
А |
В |
С |
Д |
|
Продукт a. асортимент b. якість c. дизайн d. сервіс e. гарантія |
||||
Показник |
Підприємство |
|||
А |
В |
С |
Д |
|
Збут f. канали збуту g. густина збуту h. транспорт |
||||
Ринок - доля |
По кожній позиції виставляються оцінки: 5,4,3,2,1,0.
Оцінки сумуються по всі показникам. Найкраще підприємство має максимальний бал.
Це метод простої бальної оцінки.
Крім рейтингу кожного з підприємств-конкурентів дана таблиця дає можливість визначити сильні та слабкі сторони кожного з них.
В умовах монополістичної та олігополістичної конкуренції необхідно досліджувати еластичність реакції конкурента – розрахувати індекс еластичності реакції (Іер):
де -зміна у відсотках ринкової характеристики товару, яка досліджується (ціна, якість тощо)
і – підприємство-конкурент
j – власне підприємство.
При цьому величина Іер має наступні значення:
0 ≤ Іер < 0,2 – реакція конкурента відсутня;
0,2 ≤ Іер < 0,8 – має місце часткова адаптація;
0,8 ≤ Іер < 1,0 – необхідність повної адаптації до дій конкурентів;
1 ≤ Іер - агресивна політика конкурента.
1. Цифри позначають підприємства продуценти
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.