Предмет та завдання дисципліни "Економічна діагностика". Діагностика конкурентного середовища підприємства. Оцінка стратегічного протистояння підприємств-конкурентів, страница 6

Разом, чинники, що згруповані у квадратах 1 і 2 визначають зовнішні умови діяльності підприємства і зовнішні рамки його можливостей.

Хоча керівництво підприємства не в змозі контролювати зовнішні чинники, що формують середовище функціонування підприємства, вони зобов'язані передбачити їх, щоб забезпечити свою мету -конкурентоспроможність підприємства. При цьому слід мати на увазі такі можливі зовнішні обставини як:

- загальний стан економіки та прогнози відносно загальних ділових умов: інфляції, відсоткових ставок, коливань кон'юнктури (підвищення чи спад);

- вплив урядового регулювання в частині нормативних актів, що регулюють експорт і імпорт, охорону зовнішнього середовища, соціальні гарантії для населення;

- стан галузі її підйом чи стагнація, легкість доступу у галузь, рівень конкуренції в галузі і кількість конкурентів, місце підприємства у галузі (є воно лідером, чи другорядним виробником);

- стан ринку і тенденції його трансформації і масштаби (кількість покупців) втрати доступу до ринку, якісні основи конкуренції (ціна, якість продукції, технологія виробництва), соціологічні проблеми (уподобання споживачів, демографічні зрушення, купівельна спроможність):

- ресурсозабезпеченість: наявність і вартість сировини, матеріалів, трудових ресурсів, доступність ресурсів (місцеві або привізні), транспортні витрати.

Рис. 2.1. Класифікація чинників конкурентоспроможності підприємства.

Рис.2.2 Угрупування чинників конкурентоспроможностей підприємства.

Квадрати 3 і 4 на схемі 2 відображують наноекономічні внутрішні чинники підприємства, що характеризують його потенціал.

Сильні та слабкі місця підприємства визначаються характером його активів і досвідом діяльності.

Персональні цінності - це мотиваційні передумови і потреби керівників та робітників підприємства.

Безпосередній вплив на економічний добробут підприємства здійснюють чинники, що наведені в квадратах 2,3,4, в той час, як перша група чинників впливає опосередковано через чинники квадратів 4 та 2. Тим не менше квадрат 1 може здійснювати і обмежений прямий вплив (наприклад, через державне регулювання діяльності конкретного підприємства у формі дотації, чи, навпаки, штрафу), що зображено на схемі пунктиром .

2.Характеристика провідних сил конкурентного середовища.

Макро- і мезоекономічні чинники, що характеризують галузь, де діє підприємство, а також ЇЇ найближче оточення і визначають конкурентну середу підприємства. М.Портер відокремлює п'ять головних параметрів або сил конкурентної середи :

-    потенційні конкуренти;

-    товари- замінники;

-   покупці продукції підприємства;

-    постачальники виробничих ресурсів, на яких працює підприємство;

-    конкуренція в галузі.

Головні конкурентні сили впливають на підприємство через мікроекономічну середу, тобто контрагентів підприємства і е за способом впливу сітьовими або соціальними. При цьому поняття „конкуренція" трактується як розширене суперництво. Сутність і взаємодія головних конкурентних сил формують конкурентне середовище підприємства.

Провідною постійно діючою силою є конкуренція в межах галузі, тобто групі підприємств, що виробляють однорідні (близкозамінні) товари і вкорінилися на ринку цих товарів.

Галузеве суперництво М. Портер влучно визначає як „боротьбу на центральному ринку". Галузь в цілому відчуває на собі періодично спільний або почерговий тиск чотирьох інших конкурентних сил, що загострюють конкуренцію (підвищують її інтенсивність). Так, потенційні конкуренти формують загрозу входу на ринок нових членів. Сила впливу цього чинника тим більша, чим більш відкритим є ринок, тобто нижчі або й зовсім відсутні вхідні бар'єри. Конкурентний вплив покупців означає можливість зниження цін на продукцію. Цей вплив тим сильніший, чим більш сконцентрованими і поінформованими є покупці.