Економіка Заходу: від протестантського до авантюрно-спекулятивного капіталізму і віртуальної економіки. Духовні витоки світової кризи

Страницы работы

Содержание работы

Економіка Заходу: від  протестантського до авантюрно-спекулятивного капіталізму і віртуальної економіки.    

     Духовні витоки світової кризи

Характерні риси західної цивілізації

 Починаючи з XVI століття на Заході перемагає чуттєва культура зі своєю системою істини, пізнання, етики і права, а в ХІХ-ХХ століттях на Заході остаточно встановлюється абсолютно новий тип суспільства, новий тип цивілізації. Його іноді називають капіталізмом, але це характеризує тільки чисто економічні його основи. Цілий ряд класиків історичної науки, таких як Едуард Майєр, Макс Вебер або Ростовцев, стверджують, що всі компоненти, з яких зазвичай складається капіталізм: капітал, ринок, наймані робітники і масове виробництво на експорт, – все це існувало і в Вавилоні, і в Римі, і в інших суспільствах. Тому мова йде про не просто про капіталізм, а про нову цивілізацію – західну цивілізацію (і відповідно, англосаксонську протестантську соціально-економічну модель). Вебер і Зомбарт перші серед західних дослідників спробували підкреслити не тільки економічні, але й духовні основи нової цивілізації, а саме протестантизм кальвіністського напряму з його ідеологією вибраності, першості, прагненням до накопичення та успіху. 

Взагалі можна виділити наступні особливості західної цивілізації:

1) її духовно-культурну основу склав протестантизм кальвіністського напряму і чуттєва культура;

2) чуттєва система істини і пізнання фактично означає побудову життя суспільства на основі емпіричної системи і раціоналізму – «наукового світогляду», секуляризацію життя суспільства;

3) психологія вибраності, першості, по суті, передбачає агресивне ставлення до іншого світу як до об'єкту для завоювання: це відноситься як до інших країн, так і до природи, іншого світогляду;

4) головною цінністю культури і цивілізації стає матеріальний світ, розвиток якого не можливий без техніки, звідси випливає побудова чисто технічної цивілізації: перетворення людини в механізм (людина не має душі і по суті, і за стилем життя), заміна, витіснення природи технікою;

5) новими ідеологічними концепціями такої цивілізації є: виправдання духовного і фізичного геноциду; неминучість конфлікту між містом і селом і, як наслідок, знищення останнього; здобуття влади над світом;

6) наслідком побудови технологічної цивілізації стає заміна реального світу штучним, абстрактним, а пізніше віртуальним;

7) особливості економіки цієї цивілізації: лихварський, спекулятивний її характер, гроші, нажива, справа стають не засобом життя, а її цілями; реальна людина поступається місцем «економічній»; дійовими особами економіки стають корпорації, ТНК, відбувається знеособлення економіки.

Менталітет західної цивілізації ґрунтується на тому, що зовнішнє, матеріальне визначає гідність внутрішнього, духовного. Сумнівність ієрархії цінностей техногенної цивілізації полягає в редукціонізмі – зведенні вищого рангу до нижчого, внутрішнього – до зовнішнього, духу – до матерії, ціннісної свідомості – сцієнтизму, культури – до соціальних технологій, моральності – до права, мистецтва – до комерційних видовищ, людського спілкування – до відносин власності та грошової аксіології (хто скільки заплатить), виховання інтелекту – до формування тільки професіоналізму. У цілому неспроможність технічної цивілізації полягає в тому, що техніка людського життя перетворилася на її самоціль.

Тепер зупинимося на кожному пункті докладніше.

§  Економіка Заходу як релігійно-культурний тип. Особливості економіки західної цивілізації

Щодо  духовної основі західної цивілізації – кальвінізму і про те, чому це вчення сприяло бурхливому зростанню нової економіки.

Західноєвропейський капіталізм розвинувся в результаті величезного перевороту в Європі – Реформації в ході двох століть: спочатку в XVI столітті в Німеччині й у Франції, потім було XVII століття – Тридцятирічна війна в Німеччині, Англійська революція. Починаючи з XIV ст. в надрах Римсько-католицької Церкви виникали і поступово зріли настрої, спрямовані проти найбільш крайніх форм прояву догматичного і політичного диктату. Усередині католицизму з'явилися перші реформаційні рухи. У XVI ст. вони призвели до повної реформації Римсько-католицької церкви і виникнення нового християнського віровчення – протестантизму, яке розділилося через кілька десятиліть на три потужні гілки – лютеранство, кальвінізм і англіканство.

Сама реформація ніяких капіталістичних гасел не висувала. Те основне, до чого були спрямовані тоді думки людей, – це була ідея спасіння людської душі. Основна ідея Лютера полягала в тому, що в результаті падіння Адама людина стала так гріховна, що допомогти їй не можуть ніякі її добрі справи. Тільки віра може дати їй це спасіння, – віра в добро Бога. Звичайно, така точка зору, здавалося б, відвертала людину від всіх конкретних, реальних дій, від того, що складає як би ядро капіталістичного промислового суспільства. Але, тим не менш, Реформація руйнувала традиційне середньовічне суспільство, яке склалося в Європі. І тим самим вона дійсно прокладала шлях капіталізму. Особливо це стосується кальвінізму.

Похожие материалы

Информация о работе