Числові ряди. Означення ряду та його збіжності. Залишок ряду. Лінійні операції. Знакозмінні ряди. Числоподібні ряди, страница 3

.

Для збіжного ряду (1.2) маємо    .

1.4. Достатні ознаки збіжності знакододатних рядів

Нижче розглядатимемо тільки знакододатні ряди (1.1), тобто ряди, в яких . Згідно з теоремою 2, 1.2, немає необхідності окремо розглядати випадки знаковід’ємних рядів.

Нагадаємо один результат з теорії границь: монотонно зростаюча й обмежена зверху послідовність має границю. Тепер переходимо до ознак збіжності рядів.

Ознаки порівняння (О – П)

Т.1. Нехай маємо ряди,   (*)      ,  (**)

причому . Тоді із збіжності ряду (**) випливає збіжність ряду (*), а з розбіжності ряду (*) випливає розбіжність ряду (**).

Доведемо перше твердження. Нехай

.

За умовою теореми     .   Отже,    ,

тобто послідовність  обмежена зверху числом  і є очевидно зростаючою (всі члени ряду додатні). Тоді існує границя послідовності , тобто ряд (1) – збіжний.   Доведення другого твердження аналогічне.

На практиці зручніше користуватись граничною ознакою порівняння, яку виражає Т.2. і яку ми подаємо без доведення (доведення можна знайти в [2])

Т.2. Нехай маємо ряди ,   (*)      ,  (**)

Якщо  то ряд (*) і ряд (**) мають однакову поведінку тобто вони одночасно розбігаються, або одночасно збігаються.

П. 1. Дослідити на збіжність ряд  .

Розв’язання. Маємо    ,      .

Останній ряд  збіжний див П.1, а тому за теоремою порівняння (Т-1) досліджуваний ряд збігається.

                                                       Ознака  д’Аламбера  (О –Д)

 Т. Якщо-загальний член ряду і                                                                                                                                                              (1.6)

То    а) при  ряд збіжний,     б) при  ряд розбіжний,

в) при  ознака не чинна: існують ряди збіжні, для яких  і розбіжні, для яких теж .

а) Застосуємо означення границі до ряду (1.6). Тоді для довільного  існує такий номер , що при

.                                                                                       (1.7)

Візьмемо таке довільне , що . Нехай в нерівності (1.7) , тоді при    .  Реалізуємо останню нерівність при ,  і т. д.

Дістаємо   , , …

Розглянемо ряди    ,       .

Другий ряд збіжний як сума геометричної прогресії (1.3), в якій . Перший ряд збіжний згідно з ознакою порівняння, але перший ряд – це залишок вихідного ряду після члена . Беручи до уваги ознаку порівняння рядів, дійдемо висновку, що заданий ряд теж збіжний.  Нескладне доведення пункту б) проведіть самостійно.

в) Для ряду (1.2) і для гармонічного ряду маємо  .

Проте перший – збіжний, а другий – розбіжний.

            П. 3. Дослідити на збіжність  .  Застосуємо ознаку д’Аламбера, маємо

 ,   Отже, ряд збіжний.

Для дослідження на збіжність рядів у яких n знаходиться в показнику степеня найзручнішою є радикальна ознака Коші, яку ми подамо без доведення.

Радикальна ознака Коші (Р – К)

            Т. Якщо – загальний член ряду і                                                                (1.8)

то    а) при  ряд збіжний,     б) при  ряд розбіжний,

в) при  ознака не чинна: існують ряди збіжні, для яких  і розбіжні, для яких теж .

                         Інтегральна ознака Коші-Маклорена (І – К)

Т. 3. Якщо члени ряду (1.1) утворюють незростаючу послідовність  й існує незростаюча неперервна невід’ємна функція  така, що

, ,…, ,…,

то ряд (1.1) і невластивий інтеграл                                                     (1.9)

збігаються або розбігаються одночасно.

Для доведення цієї ознаки замінимо  кусково-сталою, як показано на рис. 2.1.

                            рис. 2. 1.

Дістанемо ступінчасті фігури, з яких площа однієї не менша (рис. 2.1, а), а другої – не більша, ніж площі відповідних криволінійних трапецій. Для  (рис. 2.1,а) і для  (рис. 2.1, б) маємо    ,

Тобто   ,

Тобто    . З двох оцінок для  дістаємо

.                                     (1.10)

Нехай ряд (1.9) – збіжний. Тоді   .  З нерівності (1.10) маємо   .