Таким чином:
.
Перетворимо підінтегральний вираз
=
=
. Інтеграл буде мати
вид
![]()
Для
компактності записів внутрішній інтеграл будемо позначати
, середній
,
зовнішній
.
Обчислимо
.

+
+
+
. Поглядаючи на
одержане значення
і навіть зважаючи на те, що
інтегруючи (середній інтеграл по довжині періоду) суму
,
а також добуток
одержимо в обох випадках 0, все
одно зовнішній інтеграл виходить аж занадто громіздким. Тому, незважаючи на те,
що замість одного інтнграла прийдеться обчислювати два, все-таки перейдемо до
сферичної системи координат.
Перетворимо границі

Таким чином границі для r коли змінюється
від 0 до кола BCD, на якому
, або
будуть
.
А якщо
буде
змінюватись від кола BCD до вісі OZ, то границі для r будуть
. Перетворимо підінтегральний
вираз
= =
= =
. Інтеграл буде розбитим на два інтеграли
(по двох областях). Область
обмежена конусом і
параболоїдом , Область
обмежена конусом і сферою.
. Обчислимо
.

=
=
=
=
.
Знайдемо первісну
від
підінтегральної функції
=
=
=
=
.
При
ця первісна дорівнює:
=
=
. При
ця первісна дорівнює
.
Так як визначений інтеграл є приріст
первісної, то
![]()
–
, а зовнішній інтеграл

–
, зважаючи на те, що
інтегруючи по довжині періоду суму
, а також добуток
одержимо в обох випадках 0, матимемо:
.
Обчислимо
.

=
=
=
=
.
Знайдемо первісну
від
підінтегральної функції.
=![]()
=
![]()
. При
ця первісна дорівнює:
=
.
При
ця первісна дорівнює:
=
. Таким чином 
. Зважаючи на те, що
інтегруючи по довжині періоду суму
, а також добуток
одержуватимемо в обох випадках 0,
матимемо:
. Загальна відповідь буде

5.4. Узагальнення поняття інтеграла
Розглядаючи задачі, які приводять до поняття того чи іншого
інтеграла (визначеного, подвійного, потрійного), можна побачити, що деякі з них
повторюються, але на різних фігурах, наприклад, задачі знаходження маси,
електричного заряду. При цьому для однієї і тієї ж величини діставали різні
інтеграли. Якщо якась величина (маса, заряд) визначена на відрізку, то маємо
визначений інтеграл, якщо на пластинці, — то подвійний, на просторовому тілі, —
потрійний. Однак та сама маса й електричний заряд можуть бути заданими і на
інших фігурах. Кожній з геометричних фігур поставимо у відповідність її числову
адитивну характеристику, яку називають її мірою. Для відрізка це довжина, для
пластинки — площа, для тіла — об'єм і т.д. Нехай на деякій скінченній
геометричній фігурі А задано певну функцію
(функцію
точки, наприклад, густину речовини).
Розіб'ємо фігуру на п частин довільним способом.
— це і множина точок і-ї
частини А, і її міра. Вважатимемо, що
.
Суму
називатимемо
інтеґральною сумою для
по А. Інтегралом від
по області А називають границю
, (5.17)
де
— диференціал відповідної міри,
— діаметр
.
Властивості інтеґрала (5.17) аналогічні властивостям одно- двох- і трьохвимірного
інтеграла.
Запитання для самоперевірки.
куля
.
Розвяжіть самостійно.
1.1.
– область, обмежена гіперболічним
параболоїдом
і площинами
Відп.
1.2.
– область, обмежена циліндром
і площинами
Відп.
1.3.
– область задана нерівностями
.
Відп.
.
1.4.
– куля
.
Відп.
.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.