Потрійні інтеграли. Заміна змінних у потрійному інтегралі, страница 5

Таким чином: .

Перетворимо підінтегральний вираз =

=. Інтеграл буде мати вид

 Для компактності записів внутрішній інтеграл будемо позначати , середній , зовнішній .

Обчислимо.

++

+. Поглядаючи на одержане значення і навіть зважаючи на те, що інтегруючи (середній інтеграл по довжині періоду) суму, а також добуток  одержимо в обох випадках 0, все одно зовнішній інтеграл виходить аж занадто громіздким. Тому, незважаючи на те, що замість одного інтнграла прийдеться обчислювати два, все-таки  перейдемо до сферичної системи координат.

  Перетворимо границі

Таким чином границі  для r коли змінюється  від 0 до кола BCD, на якому , або будуть.

 А якщо  буде змінюватись від кола BCD до вісі OZ, то границі для r будуть. Перетворимо підінтегральний вираз = == =. Інтеграл буде розбитим на два інтеграли (по двох областях). Область  обмежена конусом і параболоїдом ,  Область  обмежена конусом і сферою. . Обчислимо .

=

==

=.

Знайдемо первісну від підінтегральної функції

=

==

=.

При  ця первісна дорівнює:

=

=. При  ця первісна дорівнює.

Так як визначений інтеграл є приріст первісної, то  , а зовнішній інтеграл

, зважаючи на те, що інтегруючи  по довжині періоду суму , а також добуток  одержимо в обох випадках 0, матимемо:.

 Обчислимо .

=

==

=.

Знайдемо первісну від підінтегральної функції.

==

. При  ця первісна дорівнює:

=.

При  ця первісна дорівнює:

=

. Таким чином

. Зважаючи на те, що інтегруючи  по довжині періоду суму , а також добуток  одержуватимемо в обох випадках 0, матимемо:. Загальна відповідь буде

5.4. Узагальнення поняття інтеграла

 Розглядаючи задачі, які приводять до поняття того чи іншого інтеграла (визначеного, подвійного, потрійного), можна побачити, що деякі з них повторюються, але на різних фігурах, наприклад, задачі знаходження маси, електричного заряду. При цьому для однієї і тієї ж величини діставали різні інтеграли. Якщо якась величина (маса, заряд) визначена на відрізку, то маємо визначений інтеграл, якщо на пластинці, — то подвійний, на просторовому тілі, — потрійний. Однак та сама маса й електричний заряд можуть бути заданими і на інших фігурах. Кожній з геометричних фігур поставимо у відповідність її числову адитивну характеристику, яку називають її мірою. Для відрізка це довжина, для пластинки — площа, для тіла — об'єм і т.д. Нехай на деякій скінченній геометричній фігурі А задано певну функцію  (функцію точки, наприклад, густину речовини).

 Розіб'ємо фігуру на п частин довільним способом.  — це і множина точок і-ї частини А, і її міра. Вважатимемо, що    .

 Суму  називатимемо інтеґральною сумою для  по А. Інтегралом від  по області А називають границю

,                                                                                (5.17)

 де  — диференціал відповідної міри, — діаметр .  Властивості інтеґрала (5.17) аналогічні властивостям  одно- двох- і трьохвимірного інтеграла.

Запитання для самоперевірки.

  1. Що ми називаємо потрійним інтегралом? Який  механічний зміст він має ?
  2. Чим ми керуємось вибираючи порядок інтегрування потрійного інтегралу?
  3. Для яких областей границі інтегрування зовнішнього, середнього і внутрішнього інтегралів є постійними числами?
  4. Чи можуть бути границі інтегрування середнього  інтеграла функціями від двох змінних?
  5. Запишіть формулу переходу в потрійному інтегралі від прямокутної системи координат до циліндричної. Чому для переолду в цю систему координат дорівнює якобіан переходу?
  6. Запишіть формулу переходу в потрійному інтегралі від прямокутної системи координат до сферичної. Чому для переходу в цю систему координат дорівнює якобіан переходу?
  7. Наведіть приклад із застосування в навігації і радіолокації циліндричної та сферичної систем координат.
  8. За допомогою теореми про середнє значення оцініть інтеграл

         куля .

Розвяжіть самостійно.

  1. Обчислити потрійні інтеграли в заданих областях V.

1.1.– область, обмежена гіперболічним параболоїдом   і площинами

                      Відп.

1.2.– область, обмежена циліндром   і площинами  

                     Відп.

1.3.– область задана нерівностями .

         Відп. .

1.4.– куля .  Відп. .