Таким чином: .
Перетворимо підінтегральний вираз =
=. Інтеграл буде мати вид
Для компактності записів внутрішній інтеграл будемо позначати , середній , зовнішній .
Обчислимо.
++
+. Поглядаючи на одержане значення і навіть зважаючи на те, що інтегруючи (середній інтеграл по довжині періоду) суму, а також добуток одержимо в обох випадках 0, все одно зовнішній інтеграл виходить аж занадто громіздким. Тому, незважаючи на те, що замість одного інтнграла прийдеться обчислювати два, все-таки перейдемо до сферичної системи координат.
Перетворимо границі
Таким чином границі для r коли змінюється від 0 до кола BCD, на якому , або будуть.
А якщо буде змінюватись від кола BCD до вісі OZ, то границі для r будуть. Перетворимо підінтегральний вираз = == =. Інтеграл буде розбитим на два інтеграли (по двох областях). Область обмежена конусом і параболоїдом , Область обмежена конусом і сферою. . Обчислимо .
=
==
=.
Знайдемо первісну від підінтегральної функції
=
==
=.
При ця первісна дорівнює:
=
=. При ця первісна дорівнює.
Так як визначений інтеграл є приріст первісної, то –, а зовнішній інтеграл
–, зважаючи на те, що інтегруючи по довжині періоду суму , а також добуток одержимо в обох випадках 0, матимемо:.
Обчислимо .
=
==
=.
Знайдемо первісну від підінтегральної функції.
==
. При ця первісна дорівнює:
=.
При ця первісна дорівнює:
=
. Таким чином
. Зважаючи на те, що інтегруючи по довжині періоду суму , а також добуток одержуватимемо в обох випадках 0, матимемо:. Загальна відповідь буде
5.4. Узагальнення поняття інтеграла
Розглядаючи задачі, які приводять до поняття того чи іншого інтеграла (визначеного, подвійного, потрійного), можна побачити, що деякі з них повторюються, але на різних фігурах, наприклад, задачі знаходження маси, електричного заряду. При цьому для однієї і тієї ж величини діставали різні інтеграли. Якщо якась величина (маса, заряд) визначена на відрізку, то маємо визначений інтеграл, якщо на пластинці, — то подвійний, на просторовому тілі, — потрійний. Однак та сама маса й електричний заряд можуть бути заданими і на інших фігурах. Кожній з геометричних фігур поставимо у відповідність її числову адитивну характеристику, яку називають її мірою. Для відрізка це довжина, для пластинки — площа, для тіла — об'єм і т.д. Нехай на деякій скінченній геометричній фігурі А задано певну функцію (функцію точки, наприклад, густину речовини).
Розіб'ємо фігуру на п частин довільним способом. — це і множина точок і-ї частини А, і її міра. Вважатимемо, що .
Суму називатимемо інтеґральною сумою для по А. Інтегралом від по області А називають границю
, (5.17)
де — диференціал відповідної міри, — діаметр . Властивості інтеґрала (5.17) аналогічні властивостям одно- двох- і трьохвимірного інтеграла.
Запитання для самоперевірки.
куля .
Розвяжіть самостійно.
1.1.– область, обмежена гіперболічним параболоїдом і площинами
Відп.
1.2.– область, обмежена циліндром і площинами
Відп.
1.3.– область задана нерівностями .
Відп. .
1.4.– куля . Відп. .
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.