Лекція 6
План:
1. Метод варіації постійних. Рішення лінійних неоднорідних рівнянь.
2. Лінійні неоднорідні рівняння з постійними коефіцієнтами зі спеціальною правою частиною.
1. Метод варіації постійних. Рішення лінійних неоднорідних рівнянь
Розглянемо тепер лінійне неоднорідне рівняння
. (1)
1. Знання
будь-якого приватного рішення рівняння
дозволяє
звести задачу про інтегрування цього рівняння до задачі про інтегрування
відповідного (тобто з відкинутою правою частиною) однорідного рівняння
.
Отже, загальне
рішення лінійного неоднорідного рівняння
є сума
будь-якого його приватного рішення та загального рішення відповідного
однорідного рівняння.
2. Якщо
права частина
дорівнює лінійній комбінації,
наприклад, двох функцій, тобто
, й відомі будь-які
приватні рішення Y1 та Y2 рівняння
з правими частинами
та
, тоді
функція
![]()
служить приватним рішенням рівняння
з правою частиною
.
3. Якщо
відомо загальне рішення однорідного рівняння
, то
загальне рішення рівняння
можна знайти за допомогою
квадратур.
Це робиться за допомогою знайденого Лагранжем методу варіації постійних за наступною схемою.
Як ми знаємо,
загальне рішення рівняння
має вигляд
. Ми шукаємо рішення рівняння
у вигляді
, (2)
де
– деякі
невідомі поки що функції. Так як їх дві, а рівняння
одне,
то для знаходження цих функцій мі накладемо на них ще одне додаткове
співвідношення (4).
Диференціюючи рівність (2), отримаємо
. (3)
Вимагаємо, щоб друга дужка перевернулась у нуль:
. (4)
Тоді при диференціюванні рівності (3) треба приймати до уваги тільки першу дужку, тобто
. (5)
Підставляємо усі отримані результати (2), (3), (5) у рівняння (1) не виписуючи нульової суми. Це дасть
.
Через те, що
функції у1 та у2 задовольняють рівнянню
, тоді у останньому рівнянні перші дві
дужки відпадають й воно перетворюється у рівність
. (6)
Отже, для
знаходження у1 та у2 в нас залишились два
співвідношення: (4) та (6). Через те, що у1 та у2
та
вважаються відомими, то отримуємо систему
двох алгебраїчних рівнянь першого ступеню з двома невідомими:
. Розв'язуючи систему, ми знаходимо ці
невідомі, а інтегруючи, знаходимо у1 та у2.
2. Лінійні неоднорідні рівняння з постійними коефіцієнтами зі спеціальною правою частиною
Приватне рішення
залежить від виду правої частини.
Розглянемо два основні випадки.
1. Права
частина рівняння
має вигляд:
, (7)
де
–
багаточлен ступеня n
.
У цьому випадку
приватне рішення
будемо шукати у вигляді:
, (8)
де
–
багаточлен ступеня n з невідомими коефіцієнтами.
Наприклад:
![]()
(9)
![]()
При цьому
коефіцієнт а показової функції
, що
стоїть в правій частині, не збігається з жодним коренем характеристичного
рівняння.
Якщо коефіцієнт а
збігається з одним коренем характеристичного рівняння, то підібране рішення
(8) варто ще помножити на х; якщо а
збігається з двома коренями характеристичного рівняння, то
помножимо на х2.
Усе сказане можна звести в таблицю
|
Вигляд правої частини |
Корені характеристичного рівняння |
Вигляд приватного рішення |
|
|
1) а ≠ k1 ≠ k2 2) а = k1 ≠ k2 3) а = k1 = k2 |
|
Наприклад: знайти рішення неоднорідного рівняння
.
Записуємо відповідне однорідне рівняння
.
Складаємо характеристичне рівняння
.
Знаходимо його корені:
,
–
дійсні, різні.
.
Права частина
рівняння
, тобто
.
Шукаємо приватне рішення у вигляді:
.
Визначаємо А.
Диференціюємо
двічі і підставляємо в дане
рівняння:
![]()
![]()
Остаточно:
.
2. Розглянемо другий випадок виду правої частини:
.
В окремому випадку може бути:
або
, де M і N – відомі числа.
У кожнім із трьох
можливих випадків приватне рішення
шукається у виді:
(10)
Наприклад:
розв'язати рівняння
.
Розв'язуємо
відповідне однорідне рівняння
.
Складаємо характеристичне рівняння
![]()
,
,
.
Загальне рішення однорідного рівняння запишеться:
.
Приватне рішення
підберемо у вигляді:
.
Диференціюємо двічі і підставляємо в дане рівняння:
![]()
![]()
.
Через те, що
отримана рівність є тотожність, вона справедлива, якщо коефіцієнти при
і
в
лівій і правій частинах будуть рівними, тобто

Одержимо
.
Остаточно:
.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.