Стохастическая залежність між Y іХ зв'язана з тим, що зависи-мая перемінна, крім виділеної перемінної Х, підпадає під вплив так-же ряду неконтрольованих або неврахованих чинників, а також тим, що наклады-ваются помилки виміру. Оскільки значення залежної перемінної схильні случай-ному розкиду, вони не можуть бути предсказаны з достатньою точністю, а тільки з визначеною імовірністю. Значення , що появляю-тся , залежної перемінної Y є реализа-циями випадкового розміру. Випадкової називається розмір, що приймає в результаті випробування то або інше (але при цьому тільки одне) можливе значення, заздалегідь невідоме і мінливе від випробування до випробування.
Стохастическая залежність (1.1) є односторонньою і називається регресією. Регресія встановлює залежність однієї випадкової перемінної від інший (парна регресія) або декількох випадкових перемінних (множинна регресія). Одностороння стохастическая залежність виражається з помо-щью функції, що, для відмінності її від суворої математи-ческой функції, називається функцією регресії або просто регресією. Існує принципова різниця між функ-циональной залежністю і регресією. При функціональній залежності аргумент Х цілком визначає значення функ-ции Y. Крім того, при функціональній залежності функція може бути оборотна (функція Х= є зворотної до функції Y = Х3). Функція регресії цією властивістю не володіє. З огляду на це, розрізняють регресію Y на Х(якщо досліджують стохастическую залежність Y від Х) і регресію Х на Y (якщо вивчають стохастическую залежність Х від Y). Наприклад, при вивченні механізму зв'язку між ціною товару (Х) і попитом (Y) практичний інтерес представляють обидві постановки завдання: залежність ціни товару від попиту, а також зворотна залежність - попиту від ціни товару, тому що измене-ние цін на товари відбивається на попиті населення. У цьому випадку окремо будуються регресіїY на Х и Х на Y. Обидва перемінні є тут випадковими. Кожному значенню Х відповідає безліч значень Y і, навпаки, кожному значенню Y відповідає безліч значень Х. Якщо ж логічне тлумачення залежності між двома перемінними можливо тільки в однім напрямку, як, наприклад, при дослідженні впливи кількості внесених добрив або осадів , що випасли , (Х) на врожайність сільськогосподарських культур (Y), то знаходиться тільки одна функціярегресії Y на Х. Стохастическая залежність Х від Y у даному випадку не мають змісту.
Друге припущення перебуває в здійсненні специ-фикации форми зв'язку між Y іХ. Содержательные сообра-жения, на основі яких було прийняте співвідношення (1.1), повинні прояснити і його конкретну функціональну форму або підказати додаткові умови, якою повинні задовольняти параметри моделі. Оскільки тим самим умовам можуть задовольняти різні функції, прийдеться звернутися до статистичного аналізу і з його допомогою осу-ществить вибір серед можливих альтернативних варіантів. У випадку парной регресії (стохастической залежності резуль-тативной перемінної Y від однієї объясняющей перемінної Х) завдання полягає у установленні виду функції регресії
= f (X, a0, а1,..., аm ), (1.2)
де а0, а1, ..., аm - невідомі параметри.
Знаходження функції регресії відбувається по эмпири-ческим даним (табл. 1.1), що містить випадковості і вплив другорядних причин, що своєю мінливістю зату-шевывают і спотворюють щирий зв'язок. У силу того, що случай-ности і другорядні чинники не можуть бути виключені з досвідчених даних, залежність міжY і Xнабуває стохастический характер.
Т а б л и ц а 1.1
Перемінна |
Спостереження |
|||
X |
Х1 |
X2 |
. . . |
Xn |
Y |
Y1 |
Y2 |
. . . |
Yn |
Випадковий розмір
U = Y - ў (1.3)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.