Як показали подальші дослідження, описи економічних процесів за допомогою одного рівняння регресії явно недостатньо в силу різноманітного перепле-тения причин і наслідків. Для більш адекватного відбитка багатобічних реальних взаємовідношень в економічних процесах необхідно використовувати систему регресійних рівнянь. Застосування розроблених і цілком обгрунтованих тестів для перевірки гіпотези про вид дисперсионно-ковариационной матриці випадкового обурення показало, що розраховані значення випадкового члена рівняння регресії в багатьох випадках (особливо при аналізі тимчасових рядів) відхиляють основні припущення класичного регресси-онного аналізу. Ідея про взаємозв'язки між економічними перемінними, а також припущення про загальний вид диспер-сионно-ковариационной матриці випадкового обурення привели до створення нового типу стохастических моделей, що стали називатися эконометрическими.
Уперше термін “економетрія” (Öconometrie) з'явилася в німецькій книзі по бухгалтерському обліку, автор якої розумів під ним теорію бухгалтерії. В економічну науку цей термін ввів в оборот норвезький статистик Рагнар Фриш (згодом лауреат Нобелівської премії в області эконо-мики) у доповіді, опублікованій їм у 1928 р., для позначення самостійної галузі наукових досліджень. По иници-ативе Р. Фриша 29 грудня 1930 р. було утворено экономет-рическое суспільство, що стало видавати щомісячний журнал «Эконометрика» (“Econometrica”). Основним завданням суспільство оголосило «розвиток економічної теорії в її зв'язку зі статистикою і математикою». Коло завдань, розв'язуваних эконо-метрикой, безупинно розширюється. Економісти, переконавшись у вірогідності одержуваних эконометристами результатів, до-вільно швидко визнали эконометрику в якості самосто-ятельной наукової дисципліни. Приведемо висловлення при-знанных авторитетів в економіці і эконометрике.
«Эконометрика займається визначенням спостерігаються в економічному житті конкретних кількісних закономер-ностей, застосовуючи для цієї мети статистичні методи» (О.Ланге).
«Эконометрика – потужний інструмент для виявлення найбільш стійких характеристик у поведінці реальних економічних одиниць» (Э.Маленво).
«Эконометрика дозволяє проводити кількісний аналіз реальних економічних явищ, базуючись на сучасному розвитку теорії і спостереженнях, зв'язаних із методами одержання висновків» (Самуэльсен).
«Предметом эконометрики є економіка в кількісному аспекті. Об'єкт вивчення – зв'язку між народ-нохозяйственным ансамблем і його найпростішими компонентами і відповідно поведінка останніх» (Т.Шаттелес).
«Основне завдання эконометрики – наповнити эмпириче-ским утримуванням апріорні економічні міркування» (Л.Клейн).
«Мета эконометрики – емпіричний висновок экономиче-ских законів. Эконометрика доповнює теорію, використовуючи реальні дані для перевірки й уточнення постулирует відношень» (Э.Маленво).
«Економісти використовують кількісні дані для спостереження за ходом розвитку економіки, її аналізу і прогнозів. Набір статистичних методів, використовуваних для цих цілей, називається в сукупності эконометрикой» (Ц.Грилихес).
«Сучасне університетське економічне образо-вание тримається на трьох китах: макроекономіці, микро-экономике і эконометрике» (В.Л. Макаров).
Економетрія, эконометрика – одне з напрямків эконо-мико-математических методів аналізу, що полягає в статистичному вимірі (оценивании) параметрів, що характери-зуют деяку економічну концепцію про взаємозв'язок і розвиток об'єкта або явища, і в застосуванні таким шляхом эконометрических моделей для конкретних економічних висновків.
При побудові эконометрических моделей можна выде-лить наступні характерні етапи:
1 Предмодельный аналіз розглянутого экономи-ческого процесу (його теоретичний опис із відбитком існуючих тенденцій і якісний економічний аналіз).
2 Визначення мети дослідження (досягнення якої вимагає залучення моделі), введення обмежень і припущень.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.