Cтійкість характеризує перевагу закономірності над випадковістю в зміні рівнів ряду. На графіках стійких рядів навіть візуально простежується закономірность (тенденція розвитку процесу), а на графіках нестійких рядів зміни послідовних рівнів ряду представляються хаотичними, і тому пошук закономірностей у формуванні значень рівнів таких рядів позбавлений змісту. На мал. 1.7 подані діаграми розсіювання, що відповідають стійкому (а) і нестійкому рядам (б). Висновок про стійкість або нестійкість рівнів вихідних рядів даних можна зробити за шириною розкиду точок (X, Y) на площині. Якщо точки розташовані близько одна до одної у вигляді вузької смужки (мал. 1.7а), то можна стверджувати наявність стійкості і,
![]() |
Діаграма розсіювання дозволяє зробити візуальний
аналіз емпіричних даних. Однак існують і більш точні, теоретично обгрунтовані
методи виявлення закономірного зв'язку між випадковими змінними Y і X.
Найбільш поширеним із них є метод Фостера - Стюарта. Він
дозволяє не тільки установити наявність тенденції в зв'язку кількісних ознак Y
і X, але і перевірити гіпотезу (1.17) про сталість дисперсії показника
. Суть
методу полягає в наступному.
1 Порівнюється кожен рівень ряду з усіма попередніми, при цьому
fi = 1, ei = 0, якщо Yi > Yk , k=1, 2,..., i-1;
fi = 0, ei = 1, якщо Yi < Yk , k=1, 2,..., i-1;
fi = 0, ei = 0 в інших випадках.
2 Обчислюються значення величин
.
Показники d і s характеризують тенденції
у зв'язках Y і X та дисперсії і Х
відповідно.
3 За допомогою t-критерію Стьюдента
перевіряється гіпотеза про те, чи можна вважати випадковими різниці d - 0
і . З цією метою знаходяться величини
(1.22)
де - середнє значення
величини s;
і
-
стандартні помилки величин d і s відповідно. Значення величин
,
і
табульовані і наведені в табл. 1.2.
4 При заданому рівні порівнюються
розрахункові значення td і ts з табличними.
Якщо td < tтабл і ts
< tтабл , то гіпотеза про
відсутність тенденцій у зв'язку Y і X та
і Х підтверджується.
Т а б л и ц я 1.2
- Значення середньої і стандартних помилок
і
для
n від 10 до 55
n |
|
|
|
10 |
3,858 |
1,964 |
1,288 |
15 |
4,636 |
2,153 |
1,521 |
20 |
5,195 |
2,279 |
1,677 |
25 |
5,632 |
2,373 |
1,791 |
30 |
5,990 |
2,447 |
1,882 |
35 |
6,294 |
2,509 |
1,956 |
40 |
6,557 |
2,561 |
2,019 |
45 |
6,790 |
2,606 |
2,072 |
50 |
6,998 |
2,645 |
2,121 |
55 |
7,187 |
2,681 |
2,163 |
Як приклад розглянемо визначення наявності тенденцій у ряду динаміки виробництва реалізованої продукції на виробничому об'єднанні за 1977 - 1996 р. (табл. 1.3). Дані наведені в порівняних цінах 1996 р.
Знаходимо d = 5, s = 7. За даними табл. 1.2 при
n = 20 маємо:
. Підставляючи отримані значення у формулу
(1.22), розраховуємо значення td і ts,
тобто
Найближче табличне значення tтабл
для двостороннього критерію при n = 20 і рівні значимості = 0,1 дорівнює tтабл.=1,725
(див. додаток В), тобто |td| > tтабл, |ts|
< tтабл. Отже, гіпотеза про відсутність тенденції в зв'язку
і Х підтвердилася, а в зв'язку Y
і X - відкинута, тобто в ряду динаміки реалізованої продукції
простежується деяка закономірність.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.