З
ЗАГАРТОВУВАНІСТЬ — здатність сталі набувати в результаті гартування максимальної твердості: 1. Загартовуваність залежить головним чином від вмісту вуглецю в сталі. 2. Загартовуваність легованої сталі залежить від повноти розчинення в аустеніті карбідів, нітридів і деяких інших сполук.
ЗАЕВТЕКТОЇДНА СТАЛЬ — вуглецева і легована сталь, що містить більше 0,8% С: 1. Заевтектоїдна сталь має високу твердість і низьку пластичність. 2. У рівноважному стані (після відпалу) структура заев-тектоїдної сталі складається з перліту і цементиту.
ЗАЛІЗО — блискучий сріблясто-білий метал з температурою плавлення 1539 °С і густиною 7874 кг/м3 (символ Ре): 1. Залізо добре розчиняється в розбавлених кислотах і практично не розчиняється в лугах; 2. На долю сплавів заліза приходиться приблизно 95% всієї металургійної продукції.
ЗАРОДКИ КРИСТАЛІВ — групи атомів або нерозчинні в розплаві частинки, навколо яких при переохолодженні виростають кристали: 1. При охолодженні сплаву процес кристалізації починається з появи зародків кристалів. 2. Число зародків кристалів (або центрів кристалізації) залежить від ступеня переохолодження розплаву нижче температури кристалізації.
ЗЕМЛЯНІ РАКОВИНИ — порожнини (пустоти) у виливках, які виникають через місцеве руйнування форми при збиранні, недостатню міцність формувальної і стрижневої сумішей, а також неправильної конструкції ливникової системи. Земляним раковинам запобігають ретельним виготовленням і збиранням форми, а також застосуванням сумішей високої якості.
ЗЕРНИСТІСТЬ — характеристика розміру і однорідності абразивних зерен: 1. Зернистість шліфувальних кругів характеризується розміром зерен і позначається відповідним номером. 2. За зернистістю абразивний матеріал поділяється на шліфзерно, шліф-порошки, мікропорошки.
ЗЕРНО (КРИСТАЛІЧНЕ) — кристал певної форми в металічному матеріалі: 1. Спадкове зерно свідчить про схильність зерен аустеніту до росту при нагріванні сталі. 2. Дійсне зерно в сталі характеризується його фактичним розміром після термічної обробки. 3. Розмір зерна аустеніту впливає на прогартовуваність сталі.
ЗЛОМ — поверхня, яка утворюється після руйнування взірця чи виробу: 1. В'язкі волокнисті зломи свідчать про значну пластичну деформацію металу перед руйнуванням. 2. Крихкий злом часто дозволяє виявити величину зерна аустеніту при останньому нагріві сталі. 3. Аналіз злому відіграє важливу роль при встановленні причин поломок деталей.
ЗНЕВУГЛЕЦЮВАННЯ — зменшення вмісту вуглецю на поверхні сталевих деталей при нагріві в окислювальному або водневому середовищі: 1. Зневуглецювання може бути ліквідовано при нагріванні в печах з захисною атмосферою або в вакуумі. 2. Сталь охороняють від зневуглецювання відпалом в захисному середовищі сухого конвертованого аміаку. 3. При зневуглецюванні сталі в структурі поверхневого шару деталей збільшується кількість фериту, що викликає пониження твердості і міцності.
ЗНОСОСТІЙКІСТЬ — опір матеріалів, деталей машин і інших поверхонь тертя зношенню: 1. Графітизована сталь відрізняється високою зносостійкістю в умовах стирання при великих тисках. 2. Для збільшення зносостійкості широко застосовують різні види поверхневого зміцнення. 3. Зносостійкість сталі залежить від її хімічного складу, структури, термічної обробки і твердості структурних складових. 4. Присутність графіту в значній мірі підвищує зносостійкість чавуну.
ЗОНАЛЬНА ЛІКВАЦІЯ — хімічна неоднорідність по об'єму злитка, виливки, деталі чи зварного шва: 1. Зональна ліквація по перерізу зливка буває прямою і рідше зворотною; 2. Зональна ліквація чітко спостерігається в сплавах, схильних до утворення зони транскристалізації. 3. Для послаблення зональної ліквації застосовують високі швидкості охолодження, обмежують розміри злитків.
І
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.