Короткий тлумачний словник з металознавства (Абсорбція, автоматна сталь, адгезія, адсорбція, ..., червоноламкість, червоностійкість, швидкорізальна сталь), страница 4

ВІДМАНШТЕТОВА СТРУКТУРА — нерівноважна структура сталі, що складається з великих зерен перліту і орієнтованих виділень фериту чи цементиту: 1. Відман-штетова структура утворюється при прискореному охолодженні литої чи сильно перегрітої сталі. 2. Сталі з відманштетовою структурою відрізняються низькою ударною в'язкістю і підвищеною крихкістю.

ВІДПАЛ — термічна обробка матеріалу, яка полягає в нагріванні до певної температури, витримці при цій температурі і повільному охолодженні: 1. Відпал сплавів (частіше за все залізовуглецевих) здійснюється для отримання рівноважної (стійкої) структури. 2. При відпалі І роду не відбувається фазових перетворень. 3. Відпал прокатаних стальних листів знижує їх твердість і покращує їх здатність до оброблювання різанням. 4. Графітизуючий відпал використовують при виготовленні виробів з ковкого чавуну, а також сталевих штампів і деяких видів підшипників.

ВІДПАЛ І РОДУ — те ж саме, що й низький відпал.

ВІДПОЧИНОК — зняття викривлень кристалічної решітки при нагріві деформованого металу: 1. Швидкість відпочинку максимальна в початковий момент, а потім безперервно зменшується. 2. При відпочинку твердість і міцність металу трохи знижується (на 20—ЗО %), а пластичність зростає. 3. Під час відпочинку деформованих металів при температурі нижче температури рекристалізації відбувається часткове відновлення фізичних і хімічних властивостей без помітних змін структури.

ВІДПУСК — нагрів загартованого сплаву нижче температури фазових перетворень: 1. Відпуск частіше за все є завершальною операцією термічної обробки. 2. Низький відпуск використовується для зняття гартувальних напружень у виробах, які повинні мати високу поверхневу твердість. 3. Після середнього відпуску сталь має високу пружність, достатню міцність і прийнятну в'язкість; 4. Деталі піддають відпуску для отримання необхідного комплексу механічних властивостей.

ВІДПУСКНА КРИХКІСТЬ — зниження ударної в'язкості легованої сталі після відпуску: 1. Природа відпускної крихкості пов'язана з процесами, що відбуваються на межах зерен, субзерен. 2. Леговані низьковуглецеві сталі мають схильність до відпускної крихкості, особливо при наявності фосфору.

ВІДПУСКНА КРИХКІСТЬ І РОДУ — зниження ударної в'язкості легованої сталі при температурі відпуску близько 300 °С: 1. Відпускну крихкість І роду ліквідують повторним відпуском при більш високій температурі. 2. Відпускна крихкість І роду не залежить від хімічного складу сталі і швидкості охолодження після відпуску.

ВІДПУСКНА КРИХКІСТЬ II РОДУ — зниження ударної в'язкості легованої сталі при відпуску в інтервалі температур 400— 600 °С; 1. Характерна особливість відпускної крихкості II роду в тому, що вона проявляється в результаті повільного охолодження після відпуску. 2. Схильність до відпускної крихкості II роду виникає при легуванні сталі карбідотвірними елементами (марганцем, хромом) і при наявності в ній більш ніж 0,01% Р. 3. Відпускну крихкість II роду можна ліквідувати шляхом легування сталі молібденом чи вольфрамом, а також прискореним охолодженням після відпуску.

ВКЛЮЧЕННЯ ГРАФІТУ — частинки графіту різної форми  (пластинчасті, пластівчасті, кулясті) в структурі залізовуглецевих сплавів: 1. Включення графіту це є полікристали, що виросли з одного центру. 2. Включення графіту формуються з рідкого розчину при затвердінні чавуну чи при спеціальній термічній обробці затверділого чавуну. 3. Дрібні пластівчасті включення графіту підвищують антифрикційні властивості графітизованих сталей.

ВТОМА — процес поступового накопичення пошкоджень і руйнування матеріалів під дією багаторазово прикладених навантажень: 1. При термічній втомі одночасно відбуваються зміцнювальні і роззміцнювальні процеси. 2. Опір втоми характеризується границею витривалості. 3. При виготовленні нерознімних конструкцій дуже важливо враховувати втому зварних з'єднань. 4. Втома металу виникає в результаті впливу тривалого змінного навантаження.