Короткий тлумачний словник з металознавства (Абсорбція, автоматна сталь, адгезія, адсорбція, ..., червоноламкість, червоностійкість, швидкорізальна сталь), страница 15

МАГНІЄВІ СПЛАВИ — ливарні і оброблювані тиском сплави на основі магнію з додатками алюмінію, цинку, марганцю, цирконію, рідкоземельних і інших елементів: 1. Магнієві сплави за призначенням поділяються на ливарні і оброблювані тиском. 2. Магнієві сплави піддають литтю, обробці тиском, зварюванню і механічній обробці різанням. 3. Добра оброблюваність різанням є однією з переваг магнієвих сплавів. 4. Властивості магнієвих сплавів покращують модифікуванням. 5. Широке застосування магнієві сплави знаходять в електротехнічній промисловості, в авіабудуванні і суднобудуванні.

МАКРОСКОПІЧНИЙ  АНАЛІЗ  — вивчення будови металів і сплавів неозброєним оком чи при невеликому збільшенні (не більше 30 разів): 1. При макроскопічному аналізі можна встановити якість металу, спосіб виготовлення деталі і причину руйнування її при експлуатації. 2. Макроскопічний аналіз дозволяє виявити неметалічні  включення,  пористість, усадкові  раковини  і  інші  дефекти. 3. Макроскопічний аналіз проводиться трьома способами: оглядом поверхні деталі (металу), вивченням злому і вивченням макрошліфів.

МАКРОСТРУКТУРА — будова металів і сплавів, яку видно неозброєним оком чи при невеликих збільшеннях (не більше 30 разів): 1. В практиці термічної обробки сталі розповсюджений аналіз макроструктури злому. 2. Для виявлення макроструктури макрошліф травлять концентрованими розчинами кислот в холодному або гарячому вигляді. 3. Дослідження макроструктури є цінним і необхідним методом вивчення металевих матеріалів.

МАКРОШЛІФ — металевий зразок з плоскою шліфованою поверхнею, призначений для виявлення макроструктури: 1. Макрошліфи зі сталевого і чавунного лиття можуть бути використані для виявлення ліквації сірки і фосфору. 2. Макрошліф представляє собою пластину товщиною 15—ЗО мм, яку вирізають з виливки, поковки чи деталі і піддають шліфуванню. 3. Аналіз макро-шліфа допомагає виявити грубі дефекти структури.

МАРТЕНІВСЬКА СТАЛЬ — сталь, що виплавляється в мартенівських печах: 1. Мартенівська сталь більш високої якості, ніж конвертерна, тому вона йде на виготовлення більш відповідальніших виробів. 2. При виробництві мартенівської сталі використовують не тільки рідкий чавун, але також і металевий лом.

МАРТЕНСИТ — пересичений твердий розчин вуглецю в а-залізі; одна зі структурних складових в залізовуглецевих сплавах: 1. Твердість мартенситу залежить від вмісту в ньому вуглецю. 2. При вмісті в сталі 0,7 % С твердість мартенситу досягає максимального значення. 3. Викривлення кристалічної решітки мартенситу сприяють високій міцності і твердості загартованої сталі, а також його низькій пластичності. 4. Утворення мартенситу супроводжується збільшенням об'єму сталі.

МАРТЕНСИТНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ — бездифузійне фазове перетворення аустеніту в мартенсит у залізовуглецевих сплавах, яке відбувається при різкому охолодженні з температури вище 727 °С: 1. У результаті мартенситного перетворення в сталі і чавуні утворюється нерівноважна структура. 2. Температурний інтервал мартенситного перетворення залежить від хімічного складу сталі. 3. Вуглець інтенсивно знижує температуру початку і кінця мартенситного перетворення.

МІДНІ СПЛАВИ — сплави на основі міді: 1. Мідні сплави отримують сплавленням міді з різними елементами або іншими сплавами; 2. Стійкість мідних сплавів проти корозії залежить від природи легуючого елементу і навколишнього середовища. 3. Більшість мідних сплавів не піддається зміцнюючій термічній обробці. 4. Мідні сплави поділяють на латуні, бронзи і мідно-нікелеві сплави.

МІДЬ — рожево-червоний метал з густиною 8960 кг/м3 і температурою плавлення 1083 °С (символ Сu): 1. Широке застосування міді визначається такими її властивостями як висока електро- і теплопровідність, пластичність і корозійна стійкість. 2. Мідь використовується для виготовлення хімічної апаратури (вакуумапаратів, перегонних котлів, змійовиків і т. п.), але особливо широко чиста мідь використовується в електротехніці.

МІЖКРИСТАЛІТНА КОРОЗІЯ  — корозія металу по межах зерен: 1. Міжкристалітна корозія знижує механічні властивості металу без зміни зовнішнього вигляду його поверхні. 2. Явище міжкристалітної корозії в нержавіючій сталі пов'язане з пониженням корозійної стійкості меж зерен при утворенні карбідів хрому.