Короткий тлумачний словник з металознавства (Абсорбція, автоматна сталь, адгезія, адсорбція, ..., червоноламкість, червоностійкість, швидкорізальна сталь), страница 2

АЛЮМІНІЙ — пластичний метал сріблясто-білого кольору, з малою густиною (2699 кг/м3) і низькою температурою плавлення (660 °С), стійкий проти корозії (символ А1): 1. Алюміній отримують електролізом розплаву глинозему в суміші з криолітом. 2. Технічний алюміній, що випускається у вигляді деформованого напівфабрикату (листи, профілі, прутки і ін.), маркується АДО і АД1. 3. Прокатний і відпалений алюміній має високу пластичність (5 = 35%) і невелику границю міцності (сгв = 80 Мн/м2). 4. Алюміній добре піддається обробці тиском, зварюється газовим, контактним і електродуговим способами зварювання, але погано оброблюється різанням. 5. Алюміній високої чистоти має понижену механічну міцність, він значно м'якший і пластичніший від технічного металу. 6. Алюміній і сплави алюмінію застосовують в електротехніці, як конструкційний матеріал в машинобудуванні, авіабудуванні, будівництві і в інших галузях народного господарства.

АНІЗОТРОПІЯ — неоднаковість властивостей матеріалу в різних напрямках: 1. Анізотропія властивостей у виробах після деформації залежить від хімічної і фізичної неоднорідності початкових зливків чи заготовок. 2. У чистих металів (Ре, N1) магнітна анізотропія не спостерігається. 3. Використання анізотропії деяких металічних матеріалів скорочує витрати матеріалів і покращує якість конструкції.

АНТИФРИКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ — матеріали, які мають низький коефіцієнт тертя і застосовуються для виготовлення деталей машин (підшипників, втулок і ін.), що працюють в умовах тертя ковзання: 1. До металевих антифрикційних матеріалів відносяться сірі чавуни, бронзи і бабіти. 2. Як антифрикційні матеріали на основі деревини використовують натуральну і пресовану деревину, а також деревинно-шаруваті пластики. 3. Антифрикційний матеріал повинен забезпечувати рівномірну змазку поверхонь що труться.

АТОМ — найменша частинка хімічного елементу, яка є носієм його властивостей і складається з позитивно зарядженого атомного ядра і негативно заряджених електронів: 1. Вільний атом є електрично нейтральною системою з сумарним зарядом протонів, врівноваженим сумарним зарядом електронів. 2. Маса атома практично співпадає з масою його ядра. 3. Атом підпорядковується законам квантової механіки, а його енергія квантується, тобто приймає ряд дискретних значень, що відповідають стаціонарним станам атома. 4. В основному стані вільний атом, не пошкоджений зовнішнім впливом, може знаходитись необмежений час, в збудженому — кінцевий (обмежений) час.

АУСТЕНІТ — твердий розчин вуглецю і легуючих елементів в у-залізі (символ А чи у); одна зі структурних складових залізовуглецевих сплавів: 1. Неперетворений аустеніт, що міститься в структурі загартованої сталі, називають залишковим аустенітом. 2. Аустеніт пластичний, але більш міцніший, ніж ферит. 3. Результатом вивчення ізотермічного перетворення аустеніту є діаграми, що відіграють важливу роль в теорії і практиці термічної обробки. 4. Хімічний склад аустеніту впливає на температурний інтервал проміжного перетворення. 5. В вуглецевих сталях і чавунах аустеніт стійкий вище температури 727 °С.

Б

БАБІТ — антифрикційний сплав на основі олова чи свинцю з додатками сурьми, міді і інших елементів: 1. Бабіт відрізняється порівняно низькою температурою плавлення, високою пластичністю і хорошою припрацьовуваністю. 2. Розрізняють бабіти олов'яні, свинцево-сурм'яні і свинцеві. 3. Олов'яні бабіти застосовуються для виготовлення підшипників, експлуатованих при великих ударних навантаженнях. 4. Сu, Ni, Сd і інші елементи, які входять до складу свинцево-сурм'яних бабітів, підвищують міцність, твердість, ударну в'язкість і антикорозійні властивості цих сплавів.

БЕЙНІТ — структура сталі, яка складається з суміші перенасиченого вуглецем фериту і карбідів і утворюється в результаті проміжного перетворення. 1. В вуглецевих сталях бейніт утворюється під час ізотермічного гартування в результаті розпаду аустеніту в інтервалі температур проміжного перетворення 300—550 °С. 2. В деяких легованих сталях бейніт може бути отриманий при охолодженні на повітрі.