Мікробіологічне дослідження м’ясних продуктів, страница 5

Б.На середовищі Вільсона-Блера

1.  У 7 пробірок із 9 мл розтопленого й охолодженого до 45^оС середовища Вільсона-Блера піпеткою вносять по 1 мл 10-кратних розведень (від 10^–1 до 10^–7) зависі дослідного продукту (див. схему).

              1 мл                   1 мл           1 мл          1 мл                1 мл      1 мл           1 мл

 

                                        9 мл               9 мл                9 мл                   9 мл              9 мл              9 мл             9 мл

Дослідна суспензія             1:10^–1              1:10^–2              1:10^–3              1:10^–4             1:10^–5          1:10^–6          1:10^–7

Середовище Вільсон-Блера

2.  Засіяний матеріал ретельно перемішують і ставлять у термостат при 46^оС на 12 год або при 37ºС на 20 год.

3.  Поява в середовищі чорних колоній і почорніння середовища вказують на наявність сульфітредукуючих клостридій (слід враховувати те, що почорніння середовища можуть викликати й ентеробактерії).

4.  Для того, щоб упевнитись в тому, що виросли сульфітредукуючі клостридії, необхідно з пробірок, у яких спостерігається почорніння, провести пересів культури на середовище Кітта-Тароцці. Посіви культивують при 37ºС протягом 5 діб (щоденно проглядають посіви на виявлення росту).

5.  При появі ознак росту, виділенння газу, поява запаху, лізису шматочків печінки з культури готують мазки і мікроскопують їх. При цьому виявляють грампозитивні палички зі спорами.

6.  Досліджують культуру на каталазну активність (клостридії каталази не утворюють).

7.  Якщо в культурі мікроорганізм не споровий і  проба на каталазу є позитивною, то вважається, що культура змішана. Таку культуру пересівають у чашку і заливають середовищем Вільсона-Блера, а зверху – голодним агаром.

8.  Поява в нижньому шарі середовища чорних або коричневих колоній вказує на наявність сульфітредукуючих клостридій.

Суть методу полягає у виявленні специфічного росту сульфітвідновлювальних клостридій у циклосериновому середовищі або Вільсон-Блера, на яких внаслідок відновлення сірчанистого натрію в сірчанокислий натрій відбувається взаємодія із хлористим залізом і почорніння середовища.

1 мл дослідної суспензії в розведенні 1:10 стерильною піпеткою вносять у пробірку з 9 мл рідкого сульфітциклосеринового середовища, а потім проводять послідовні пересіви на аналогічні об’єми середовища, внаслідок чого отримують зростаючі 10-кратні розведення суспензії. Вирощування проводять при 46ºС протягом 8–12 год. При рості сульфітвідновлювальних клостридій спостерігається почорніння середовища.

Дослідження можна проводити на середовищі Вільсона-Блера, для чого в 7 пробірках з 9 мл у кожній розтопленого й охолодженого до 45ºС середовища Вільсон-Блера готують послідовні 10-кратні розведення дослідної суспензії. Після приготування розведень вміст пробірок ретельно перемішують і ставлять у термостат при 46^°С на 18–12 год або на 20 год при 37^°С. Появу в середовищі чорних колоній або почорніння всього середовища свідчить про наявність сульфітвідновлювальних клостридій.

Оскільки почорніння середовища Вільсон-Блера можуть викликати різні представники ентеробактерій, щоб упевнитись, що зміни викликали саме сульфітвідновлювальні клостридії, із пробірок, у яких спостерігається почорніння, роблять пересів у попередньо регенероване середовище Кітта-Тароцці. Посіви культивують при 37ºС і щоденно протягом 5 діб перевіряють на помутніння і виділення газу. При появі помутніння з культури готують мазки. У мазках виявляють грампозитивні палички із спорами.