Наважку продукту масою 25 г від об’єднаної проби вносять у мірну пляшечку із 100 мл середовища накопичення (Мюллера, Кауфмана, хлористомагнієвого середовища М). Рідина у пляшечці повинна піднятись до поділки 125 мл. Пляшечки ретельно струшують і ставлять у термостат при 37ºС. Через 16–24 год після ретельного перемішування пастерівською піпеткою проводять пересів із середовища накопичення в чашки з попередньо підсушеним середовищем Ендо, Плоскірєва, Левіна, вісмут-сульфітним агаром (за вибором).
На середовищі Ендо бактерії роду сальмонел утворюють безбарвні колонії або з рожевим відтінком; на середовищі Плоскірєва – безбарвні колонії і меншого розміру, ніж на Ендо; на Левіна – прозорі бліді, ніжно-рожеві або рожево-фіолетові; на вісмут-сульфітному агарі – чорні або коричневі з металевим блиском (при цьому спостерігається пофарбування середовища під колонією в чорний колір).
Підозрілі на сальмонели колонії пересівають на трицукровий агар Олькеницького. Посів роблять штрихом по скошеній поверхні і уколом у стовпчик, ставлять їх у термостат на 12–16 год при 37ºС.
При рості сальмонел колір скошеної поверхні середовища Олькеницького стає рожевим, а стовпчик – жовто-бурим. Газоутворення визначають за наявністю тріщин і розриву стовпчика агару.
Бактерії, які утворюють сірководень, викликають потемніння стовпчика.
Інші грамнегативні бактерії викликають такі зміни кольору середовища:
– бактерії роду Escherichia – усе середовище фарбується в синій або синьо-зелений колір з утворенням газу чи без нього;
– бактерії із роду протея – середовище фарбується в яскраво-червоний колір; може утворюватись чорний осад;
– шигели – скошена частина фарбується в рожевий колір, а стовпчик – у синій або синьо-зелений.
Замість середовища Олькеницького дозволяється посів на короткий ряд Гісса.
Для подальшої ідентифікації готують мазки, які фарбують за Грамом і вивчають антигенні властивості дослідної культури в РА із сальмонельозними аглютинуючими сироватками.
Якщо виявлені рухливі грамнегативні палички, які дають характерний ріст на елективних середовищах, не ферментують лактозу і сахарозу і реагують з аглютинуючими сальмонельозними сироватками, то це свідчить про наявність бактерій роду сальмонел.
Визначення наявності бактерій роду Proteus
А. Визначення Н-форм.
1. Завись дослідної проби (0,5 мл) вносять у конденсаційну рідину свіжоскошеного МПАЕ (не доторкаючись поверхні МПА).
2. Посіви вертикально ставлять у термостат при 37оС.
3. Через 24 год проглядають посіви, звертають увагу на появу на МПА з конденсаційної рідини повзучого вуалеподібного нальоту з голубуватим відтінком.
4. Із вирощеної культури готують мазки, фарбують за Грамом і вивчають рухливість.
Б. Визначення О-форм “нероящихся”.
1. Проводять посів на середовище Плоскірєва.
2. Культивують при 37оС протягом 24 год.
3. О-форми протея виростають у вигляді прозорих колоній, внаслідок підлужування середовище забарвлюється в жовтий колір.
4. Із підозрілих колоній проводять пересів на середовище Олькеницького. При наявності бактерій роду протея середовище забарвлюється в яскраво-червоний колір і внаслідок утворення сірководню утворюється чорний осад та розрив агарового стовпчика.
Суть методу полягає у визначенні морфології та культуральних властивостей на живильних середовищах і здатності гідролізувати сечовину та продукувати сірководень.
Для виявлення бактерій роду Proteus у формі Н беруть 0,5 мл дослідної суспензії, вносять піпеткою в конденсаційну рідину свіжоскошеного МПА, не доторкаючись скошеної поверхні середовища (посів методом Щукевича). Пробірки у штативі ставлять у термостат при 37оС. Через 18–24 год посіви проглядають, звертаючи при цьому увагу на наявність повзучого вуалеподібного нальоту з голубуватим відтінком (культура піднімається із конденсаційної рідини вверх по поверхні середовища). При наявності такого росту з колоній готують мазки, фарбують їх за Грамом, вивчають рухливість.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.