Вивчення технології сепарування. Вивчення масової частки жиру вершків. Вивчення факторів впливу на ефективність сепарування

Лабораторна робота №3

Тема: Вивчення технології сепарування, регулювання масової частки жиру вершків, фактори впливу на ефективність сепарування

Мета роботи: ознайомитись з принципом дії та призначенням основних сепараторів, що знаходяться в експлуатації на підприємствах молочної промисловості.

Завдання № 1: Вивчення технології сепарування.

Завдання № 2: Вивчення масової частки жиру вершків.

Завдання № 2: вивчення факторів впливу на ефективність сепарування.

Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви

   Для виконання роботи використовують: термометр, сепаратор, допоміжні матеріали (молоко).

Порядок виконання роботи. Заходи безпеки.

   Роботу слід виконувати з дотриманням правил техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії. Бути уважними під час користування концентрованим і хімічними реактивами, скляним посудом, термометрами, електро- і паронагрівальним обладнанням, апаратами з високими швидкостями обертання робочих органів.

   Перш ніж приступити до виконання аналізів, слід уважно ознайомитись з вимогами нормативної документації щодо молока-сировини.

   Молоко має бути одержане від господарств або приватних власників згідно з ветеринарно-санітарними нормами від здорових тварин, що має бути підтверджене свідоцтвом ветеринарної служби на строк не більше одного місяця.

 Механічна обробка молока включає сепарування, очищення, нормалізацію по жиру і гомогенізацію, що заклечається в підвищенні ступеня дисперсності молочного жиру. Механічна обробка основана на неоднорідності складу і властивостей складових частин молока (табл. 1).

Сепарування молока. При виробництві молочних продуктів окрім сепараторів - вершко-відокремлювачі знайшли використання сепаратори - молокоочисники, сепаратори - нормалізатори, сепаратори - диспергатори, універсальні сепаратори, сепаратори спеціального призначення при роздільному способі виробництва сиру кисломолочного, при виробництві вершкового масла способом перетворення високо жирних вершків.

Процес сепарування молока оснований на принципі розділення молока на жирову фракцію та знежиреному під дією відцентрової сили. Сам процес обумовлений різницею густини між жиром (930 кг/м³) та плазмою (1030 кг/м³).

Робочим органом сепаратора є барабан, в якому розміщений пакет тарілок. Молоко поступає в барабан по центральній трубі та розподіляються тонким шаром (0,4 мм) в міжтарілочному просторі. Під дією центр обіжної сили проходить розділення молока на вершки та молоко знежирене при цьому жирові кульки збираються з зовнішньої поверхні нижньої тарілки і піднімають верх до осі барабана. Знежирена частина молока направляється до периферії. Під натиском нових, порцій молока незбираного, що поступає, вершки та молоко нежирне виходять із сепаратора.

Механічні частки, що знаходяться в молоці, відкладаються до стінки барабана в грязьовий простір.

Сепаратори – вершко-відокремлювачі з ручного розвантаженням осаду можуть безперервно працювати на протязі 2-3 годин. Якщо сепарувати молоко з високою кислотністю, або забруднене, то термін роботи зменшується. За останні роки найшли примінення сепаратори з автоматичною періодичною вигрузкою бруду марки Ж5 - ОСН - С. Бруд із грязьового простору вигружається при допомозі гідросистеми, яка живиться від водопровідної сітки. Водою промивається і грязьовий простір в сепараторі.

Хороша робота сепаратора - це коли масова частка жиру в молоці нежирному не перевищує 0,05%. Оптимальним режимом роботи можна досягти зменшення масової частки жиру до 0,03% - 0,02%.

На ступінь знежирення молока вливають наступні основні фактори:

1)             Чистота та свіжість молока. При значній кількості механічних домішок та високій титрованій кислотності молоко скоріше заповнює брудом грязьовий простір барабана, в результаті збільшується масова частка жиру в молоці нежирному, що ускладнює процес сепарування.

2)            Температура молока.  Сепарування молока рекомендується приводити при температурі +40-45 °С, коли максимально знижується в'язкість молока, що поліпшує відділення жирових кульок від плазми. Більш високі температурні режими можуть спричинити витоплення жиру з утворенням топленого масла.