Вивчення технології сепарування. Вивчення масової частки жиру вершків. Вивчення факторів впливу на ефективність сепарування, страница 2

3)            Подача молока. Збільшення кількості молока в одиницю часу може призвести до того, що жирові кульки не встигатимуть виділяться з нього. Збільшиться масова частка жиру в молоці нежирному. Якщо сильно зменшити потік молока, то зменшиться і продуктивність сепаратора.

4)            Швидкість обертів барабана. Із збільшенням числа обертів барабана, збільшується ступінь виділення молочного жиру. Тому роботу сепаратора розпочинають при оптимальному рівні обертів. Кожний тип сепаратора має своє число обертів за хвилину, перевищувати яке не рекомендується.

5)            Масова частка жиру в вершках та розмір жирових кульок. Чим більші жирові кульки, тим скоріше проходить процес їх відокремлення від плазми при сепаруванні. Тому бажано зберегти природні розміри жирових кульок. Для цього потрібно зменшити механічну дію центр обіжних насосів на молоко.

Виконання роботи

Для виробництва необхідно молоко з різною масовою часткою жиру. Тому слід пам'ятати, що для одержання вершків з масовою часткою жиру більше 30% слід зменшити подачу молока незбираного та збільшити його температуру, щоб одержати оптимальний відхід жиру у молоко нежирне.

Сепарування молока розпочинають, при кількості молока, що забезпечує роботу сепаратора на протязі 30-40 хвилин. Молоко низької якості сепарують окремо, або в кінці робочого циклу. При експлуатації сепаратора потрібно виконувати правила, що викладені в інструкції заводу-виробника.

Особливу увагу слід звернути на зборку сепаратора. Тарілки надівають на тарілкоутримувач згідно їх нумерації, деталі сепаратора слід зберігати на м'яких поверхнях, щоб не допустити різних дефектів, що можуть порушити балансування барабану.

Миття сепаратора. Із брудового простору видаляють осад. Усі деталі, що стикаються з молоком, ополіскують теплою водою (35…45 ⁰С), промивають миючим розчином (45…50 ⁰С) і знову ополіскують теплою водою. Чисті тарілки і інші деталі розкладають для просушування.

Безпосередньо перед роботою сепаратор збирають, попередньо обробив деталі дезінфікуючим розчином. Після дезінфекції деталі ополіскують водопровідною водою для видалення запаху дезінфектанта.

Отримані вершки і знежирене молоко звішують окремо і визначають у них масову частку жиру. Для визначення втрат жиру складають жиро баланс сепарування:

Пж = (m_мЖ_м – (m_вЖ_в + m_змЖ_зм))/100

де Пж – втрати жиру, кг;

     m_м  - маса сепарованого молока, кг;

     Ж_м , Ж_в, Ж_зм – масова частка жиру відповідно в молоці, вершках, знежиреному молоці, %;

     m_в  - маса вершків, що отримали при сепаруванні, кг;

      m_зм – маса знежиреного молока, що отримали при сепаруванні, кг.

Відносно втрат жиру (в %) від кількості переробленого жиру розраховують за формулою:

N_ж = 10000·П_ж/ m_мЖ_м

Фактичні витрати молока на 1 кг вершків розраховують за формулою:

Р_м = m_м / m_в

де Р_м – втрати молока на 1 кг вершків, кг.

Перераховують втрати молока з фактичною масовою часткою жиру на втрати молока з базовою масовою часткою жиру:

Р_мб = Р_мЖ_м / Ж_мб

де Р_мб – втрати молока з базовою масовою часткою жиру, кг;

     Ж_мб – базисна масова частка жиру в молоці, %.

Оформлення роботи

Описують підготовку сепаратора до роботи, пуск сепаратора, сепарування і зупинку сепаратора. Виконують розрахунки по визначенню втрат і використанню сировини на одиницю вершків. Заповнюють таблицю.

Молоко		Знежирене молоко		Вершки		Втрати жиру		Витрати молока Рм, кг на 1 кг вершків
Маса, кг	Масова частка жиру, %	Маса, кг	Масова частка жиру, %	Маса, кг	Масова частка жиру, %	кг	%

Питання для самоперевірки

1.Для яких цілей використовують сепаратори спеціального призначення?

2.На якому принципі основний процес сепарування молока?

З.При якій масовій частці жиру в молоці нежирному робота сепаратора оцінюється задовільно?

4.Як впливає температура молока незбираного на процес сепарування?

5.Коли можна розпочинати процес сепарування молока?

6.Що потрібно зробити, щоб отримати вершки з високою масовою часткою жиру?

ЛІТЕРАТУРА:

1. П.В. Кугенев, Н.В. Барабанщиков. Практикум по молочному делу. Узд.6-е, перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1988. – 224 с.

2. Н. Н. Мастаков. Технология тепловой обработки молока: Учебное пособие. - К. Вища школа. 1990. - 167 с.