, де - загальна кількість вагонів (транзитних з переробкою та місцевих), що надходять у переробку на станції Н.
При послідовному розташуванні парків прийому і сортувального тривалість розформування состава визначається за формулою
, (3.1)
де – тривалість заїзду;
– тривалість насуву;
– тривалість розпуску;
– тривалість осаджування.
Маневрові операції з заїзду гіркового локомотива в парк прибуття до составу включають два холостих піврейса – від вершини гірки за горловину парку прибуття () та назад до хвоста составу ():
, (3.2)
де – нормативні коефіцієнти, які визначаються в залежності від довжини маневрових піврейсів та , див. табл. А.3.
Тривалість насуву составу з парку прибуття на гірку визначається в залежності від відстані від розділової стрілки гіркової витяжної колії до вершини гірки () за табл. А.4.
Тривалість розпуску составу з гірки визначається за формулою
, (3.3)
де – довжина вагона, в розрахунках прийняти 15 м;
– число відчепів у составі, що розформовується;
– середня швидкість розпуску состава з гірки, яка залежить від технічного оснащення гірки (механізована чи немеханізована), середньої кількості вагонів у відчепі та визначається за табл. А.5.
Тривалість осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації «вікон» на коліях сортувального парку визначається за формулою
. (3.4)
Технологічний графік роботи гірки являє собою графічне відбиття процесів розформування составів. На спеціальній сітці, де по вертикалі відкладається час, а по горизонталі елементи гіркової технології (заїзд, насув, розпуск, осаджування, а у необхідних випадках і витягування), послідовно відтворюється робота двох гіркової локомотивів по потоково-кільцевому способу. Осаджування виконується після трьох або чотирьох розпусків. Приклади технологічного графіка роботи гірки з однією колією розпуску та двома коліями насуву наведено на рис. 3.1 [2, 4].
Рисунок 3.1 Технологічний графік роботи гірки
На графіку повинно бути побудовано два гіркових цикли. Гірковий технологічний цикл це час заняття гірки по розпуску групи составів від одного осаджування до іншого. Після цього знаходиться середнє значення технологічного циклу роботи гірки
, (3.5)
а також гірковий технологічний інтервал
, (3.6)
де – технологічний цикл роботи гірки;
– кількість составів, що розформовується на гірці протягом одного циклу роботи гірки.
Крім технологічного графіка роботи гірки з двома локомотивами з осаджуванням в курсовому проекті необхідно побудувати технологічний графік роботи гірки без осаджування, на якому повинно бути відображено десять розпусків (див. рис. 3.2). Для цього графіку необхідно визначити середній гірковий технологічний інтервал в умовах роботи без осаджування.
Рисунок 3.2 Технологічний графік роботи гірки без осаджування
Переробна спроможність сортувальної гірки визначається за формулою
де – тривалість технологічних перерв у роботі гірки (ремонт, зміна локомотивних бригад, повторне сортування та ін.), прийняти 90 хв;
– час заняття гірки закінченням формування, якщо не передбачається виконувати закінчення формування через гірку, то цей час дорівнює 0 хв.
Завантаження гірки визначається за формулою:
де – відповідно кількість транзитних вагонів з переробкою та місцевих вагонів по станції за добу.
Операції по завершенню формування поїздів на витяжних коліях у хвості сортувального парку нормуються по методиці, що викладена в роботі [3, 4]. Згідно з планом формування поїздів (див. завдання на курсовий проект) станція формує одногрупні, двогрупні та збірні поїзди. Необхідно визначити час на завершення формування поїздів кожної категорії.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.