Редуктор циліндричний прямозубий. Вибір електродвигуна та кінематичний розрахунок передачі. Розрахунок прямозубої циліндричної передачі, страница 4

Умовне позначення підшипника	Розміри підшипника, мм			Вантажопід-йомність, кН
	Dп	dп	ВВп	С	Со
Ведучий вал  306	72	30	19	28,1	14,6
Ведений вал 211	1 100	45	19	33,2	18,6

6.6.Вирішуємо питання щодо змащування підшипників.

При коловій швидкості зубчастих коліс ν= 2,4 м/с  приймаємо пластичний змащувальний матеріал - солідол УС-2. Для запобігання витікання мастила всередину корпуса і вимивання пластичного змащувального матеріалу рідким мастилом із зони зачеплення зубчастих коліс встановлюємо маслозатримуючі кільця шириною У=10мм.

6.7.Гпибина гнізда підшипника:

І_г=К₂+ +(1...5)=34+8+(1... 5)=(43... 47)мм приймаємо: І_г=44мм.

6.8.Довжина вихідного кінця ведучого валу під посадку шківа пасової передачі:

І=d∙2= 25 ∙2=50мм.

6.9.Довжина вихідного кінця веденого валу під посадку напівмуфти:

І _м= 110  мм.

6.10.Заміром креслення визначаємо:

а) Відстань між точками прикладання сил в зачеплені зубчастих коліс і точкою прикладання реакцій опори:

-ведучий вал     а=64мм; -ведений вал     а=65 мм;

б) Відстань між точками прикладання реакцій в підшипнику і консольною силою:

І₁=52мм; І₂= 104мм.

7.Підбір підшипників валів редуктора.

7.1. Ведучий вал.

7.1.1. Із попередніх розрахунків маємо:

-  підшипник 306.

-  колова сила F=1975 Н;

-  радіальна сила F= 718,8 Н;

-  сила від дії пасової передачі F_в= 674,5 Н; ( можна визначати за формулою: )

-  обертальний момент на валу Т= 71,1 Н∙м;

-  частота обертання вала n= 642 об/хв; n=160  об/хв;

-  із першого етапу ескізного компонування а=64 мм і І=52 мм;

-  ділильний діаметр шестерні d=72мм. 7.1.2. Складаємо розрахункову схему валу:

-   

-   

Рис. 7.Розрахункова схема ведучого вала.

Вважаємо, що пасова передача розташована горизонтально.

7.1.3. Визначаємо  реакції опор від дії сил у зачепленні та дії сили пасової передачі.

вертикальна площина, від сили F і F_в :

∑М_а (Fі)= F_в І + F а  - R2 а =0. R=( F_в І + F а  ) /2 а=(674,5∙106+718,8∙64)/2∙64=917,9Н;

∑М_в(Fі)= F_в (І+ 2 а)- F а  + R_ау 2 а  =0. R_ау= ( - F_в (І+ 2 а)+ F а )/2 а=( -674,5(106+2∙64)+718,8 ·64 ) /2∙64  = -873,7 Н.

Перевірка:

∑ Fi =- F_в +R_ау+ F- R=-674,5+873,7+718,8-917,9=0

-   горизонтальна площина, від сили F

R= R = F/2 =1975/2=987,5 Н.

7.1.4. Сумарні реакції опор:  

Rа==1318,5 H,

Rв==1348,2 H. 7.1.5. Визначаємо еквівалентне навантаження на опори. Далі розрахунок ведемо по більш навантаженій опорі А за формулою:

R⁼U∙R∙К∙К ,

К- коефіцієнт безпеки при постійному режимі роботи; за табл. 6.3.[2] приймаємо К=1,2;

К_т - температурний коефіцієнт; за табл. 6.4.[2] приймаємо К_т=1,0. Тоді:

R_е=1,0∙1318,5∙ 1,2∙1,0= 1582,2 Н

7.1.6.Необхідну динамічну вантажопідйомність підшипника визначаємо за формулою:

С_потр=R_e·

C=R

Отже, C <С=28100Н, умова виконується. Кінцево приймаємо попередньо прийнятий підшипник 306.

.

7.2. Ведений вал.

7.2.1.Із попередніх розрахунків маємо:

-  підшипник 209,

-  колова сила F=1975 Н;

-  радіальна сила  F= 718,8 Н;

-  обертальний момент на валу  Т₃=274 Н-м;

-  частота обертання вала п=160 об/хв;

- 

із першого етапу ескізного компонування а=65 мм і І=154мм.

На вихідному кінці ведучого валу розташована муфта, с яка діє на вал з силою, що визначається за формулою:

==2069 Н.

7.2.3.Реакції опор.