Основні технологічні процеси в машинобудуванні характеризуються досить значними шумом і вібраціями. Найбільш інтенсивні шум і вібрації при роботі технологічного обладнання ковальсько-пресових і штампувальних молотів і пресів.
Так наприклад в прокатних і сталеплавильних цехах, використовується велика кількість води. Стічні води підприємств машинобудування і металообробки містять механічні суспензії піску, окалини, металевої стружки і т. д., а також різні мінеральні масла.
Існує багато методів боротьби з промисловими забрудненнями навколишнього середовища. Умовно їх поділяють на дві групи: пасивні та активні. До числа пасивних відносяться методи, використання яких не пов'язано з безпосереднім впливом на джерело забруднення. Це традиційні методи, що носять захисний характер: раціональне розміщення джерел забруднень, їх локалізація, очищення викидів. Прикладом раціонального розміщення джерел забруднень може бути розташування промислових підприємств з підвітряного боку по відношенню до житлової забудови, щоб продукти горіння, шкідливі гази, кіптява і пил, що виділяються навіть в малих дозах, неслися вітром у бік щодо вільного простору. Між підприємством і житловим районом залишають впорядковану і озеленену санітарно-захисну зону. Локалізація джерел забруднення обмежує поширення їх шкідливого впливу (наприклад, фарбування виробів розпиленням в спеціальних камерах).
Широке поширення мають методи очищення забруднень. Для цієї мети розробляються самі різні очисні пристрої та споруди. Сутність активних методів боротьби з забрудненнями полягає в удосконаленні існуючих та розробці нових технологічних процесів і обладнання з метою зниження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище. Цим методам останнім часом приділяють все більшу увагу, так як вони вирішують проблему охорони навколишнього середовища радикально.
Охорона атмосферного повітря на підприємстві:
- утримувати робоче місце в чистоті, проводячи вологе прибирання, щоб запобігти вторинне опилення і забруднення атмосферного повітря;
- при роботі з сипучими матеріалами максимально використовувати можливість зволоження їх, враховувати напрям вітру з метою найменшого виносу пилу в навколишнє середовище;
- не допускати випуску бракованої продукції, відтворення якої веде до додаткового викиду шкідливих речовин;
- забезпечувати ефективну роботу газопилоочищувальних установок. У випадку аварійного виходу їх з ладу - інформувати керівництво і вимагати відновлення його працездатності.
Висновок: У процесі виконання роботи були розроблені функціональна схема автоматазації та принципіальна електрична схема, був проведен розрахунок звужуючого пристрою та діаметру діафрагми. У роботі були вибрані та проаналізовані системи автоматизації. Наведені заходи з охорони навколишнього середовища, охорони праці та протипожежної техніки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксельруд Л.Г., Сухов І.І., Тимчак В.М. Нагрівальні колодязі. Москва, «Металлургіздат», 1961р.
2. Каплан В.Г. Рекуперативні нагрівальні колодязі. Москва, «Металлургіздат», 1954р.
3. Ревун М.П., Гранковська В.І. Автоматичне управління нагріванням металу. Київ, «Техніка», 1973р.
4. Гребельного В.І., Куликов І.В. Підвищення ефективності роботи нагрівальних колодязів прокатних станів. Київ, «Техніка», 1975р.
5. Глинков Г.М., Косирев А.І., Шевцов Є.К. Контроль і автоматизація металургійних процесів. Москва, «Металургія» - 1989р.
6. Каганов В.Ю., Глинков Г.М., Климовицький М.Д., Климушкин А.К. Основи теорії й елементи систем автоматичного регулювання. Москва, «Металургія» - 1987р.
7. А.В. Єрофеєв, «Електронні прилади теплового контролю і регулювань» 2000р.
8. Правила технічної експлуатації електроустаткування 2005р.
9. К.А. Миронов, « Контрольно-вимірювальні прилади » 2005р.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.