Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Організація будівництва" за темою "Сітьове моделювання", страница 8

-  по осям: земельні роботи, улаштування фундаментів з гідроізоляцією і зворотною засипкою грунта, монтаж колон, підкранових балок, вертикальних зв’язків, під стропильних ферм або балок;

-  по прольотам: монтаж стропильних ферм (балок), світло аераційних ліхтарів, плит покриття, улаштування крівлі, підлог, внутрішнє оздоблювання приміщень; стіклення фронтальних фасадів і світлоаераційних ліхтарів.

-  по периметру: монтаж фундаментних балок, стінових панелей, рам, вікон і воріт, оздоблювання фасадів, улаштування відмостки.

4.    Побудувати топологію СГ.

Побудову топології СГ розглянемо на прикладі будівництва одноповерхової трьох прольотної промислової будівлі з прольотом 30 м і мостовим краном в кожному прольоті Q=10 т.

Побудова топології СГ виконують в два етапи: на першому етапі будують схему робіт, на другому – спрощують цю схему з метою підвищення наочності СГ.

І етап. Побудова топології СГ:

1)  Ліворуч в стовпчику пишемо номера потоків, склад робіт в потоці та схеми розбивки на захватки для кожного потоку.

2)  Праворуч – навпроти кожного потоку ланцюги робіт зліва направо, а по потокам згори донизу. В одному ланцюгу зображуємо окремими стрілками (що обмежені кружечками-подіями) стільки робіт, скільки є захваток. Кожен потік – це певна спеціалізована бригада постійного складу, робота якої зображена одним ланцюгом СГ.

3)  Після цього проставляємо зв’язки (пунктири зі стрілками) – це організаційні чи технологічні залежності, які не мають кількісної оцінки (ані тривалості, ані людей), але призводять до часової залежності. Технологічний зв'язок показує, як бригада переходить з захватки на захватку, організаційний зв'язок виконує функцію узгодження різних видів робіт (бригад) та мають бути розставлені таким чином, щоб забезпечувався фронт робіт для наступної бригади.

4)  Будуємо топологію СГ зведення трьох об’єктів (рис. 14)

ІІ етап. Спрощення топології СГ.

1)  Для спрощення топології СГ прибираємо прості події, в які входить та виходить по одній роботі, тим самим поєднуючи початок та кінець робіт в одну подію, убраний зв’язок замінюємо на роботу. Просту подію залишають в двох випадках: якщо це вихідна і завершуюча подія сітьового графіку, якщо потрібно розділити роботи на різних захватках. Перевіряємо відсутність «прострілів» в СГ (рис. 15).

2) Присовуємо подіям номера-коди для того, щоб можна було визначити роботи. Номера записуємо в кружечках (події) в порядку зростання зліва на право по ланцюгу і зверху в низ за напрямом стрілок сітьового графіку.

mm2.jpg

mm1.jpg18

9. Задача 3. Побудова сітьового графіка в масштабі часу при поточній організації будівельного виробництва.

По заданій топології сітьового графіка виконання робіт «нульового» циклу зведення одноповерхової 3-х прольотної промислової будівлі з величиною прольоту більше 18 м., виконати лінеаризацію СГ по раннім строкам, побудувати графік потреби в робочих, розрахувати організаційні параметри СГ, сформувати календарний план. 

Формування вихідних даних.

Студент вирішує задачу по заданій викладачем топології СГ. Розрахунок параметрів СГ студент виконує при умовних тривалостях робіт і кількості робітників в бригадах: тривалість робіт приймати по прізвищу, починаючи з першої букви, а кількість робітників в бригаді – по імені, як наведено в пункті 6 «Формування вихідних даних». При назначені тривалості робіт по захваткам і кількості робітників в бригаді необхідно ураховувати основний принцип поточної організації робіт: бригада постійного складу переходе з захватки на захватку для виконання одного і того ж виду робіт, а об’єми робіт на захватках при виконанні цих робіт повинні бути однакові. Місяць початку будівництва студент приймає із таблиці 9.1.

Таблиця 9.1