Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Організація будівництва" за темою "Сітьове моделювання", страница 2

Подія – це факт початку чи закінчення однієї або декількох робіт. Подія позначається знаком незаштрихованого кола та не має своєї тривалості, наступаючи миттєво в момент, коли почалась робота чи були виконані попередні роботи (наприклад момент початку лекції, момент завершення монтажу колони тощо).

Подія може бути:

1. Вихідною – знаходиться в початку СГ та не має попередніх робіт;

2. Завершальною – знаходиться в кінці СГ та не має наступних робіт;

3. Простою – в котру входить та виходить по одній роботі (рис. 3.1а);

4. Складною – котра має дві та більше вхідних чи вихідних робіт   

(рис. 3.1б):

5. Попередньою простою (для однієї роботи) та попередньою складною (для декількох робіт) (рис. 3.1в);

6. Наступною простою (після виконання однієї роботи) та наступною складною (мати декілька вхідних робіт) (рис. 3.1г).

Робота в сітьовому графіку може відображати декілька значень за змістом.

1. Виробничий процес, котрий потребує ресурсів та часу і відображається на СГ суцільною лінією зі стрілкою. Графічно робота в СГ не має довжини, тобто довжина ліній на СГ не пов’язана з тривалістю роботи. Приклад зображення роботи як виробничого процесу наведений на рис. 3.2.

2. Технологічна перерва – процес, котрий потребує для свого виконання тільки часу (наприклад висихання штукатурки, набір бетоном міцності). Зображується на СГ суцільною лінією за стрілкою та містить лише параметр тривалості (рис. 3.3).

3.  Залежність, фіктивна робота або зв’язок – не потребує ні часу, ні матеріальних затрат, лише вказуючи технологічну залежність одних робіт від інших. На СГ відображається суцільною пунктирною лінією (рис. 3.4).

-  Залежність може бути технологічною, коли відображає послідовність технологічного процесу.

-  Залежність може бути організаційною, коли відображає узгодженість робіт між різноманітними процесами.

Безперервна послідовність робіт у сітьовому графіку називається шляхом сітьового графіку. Його тривалість визначається сукупністю тривалостей складових його робіт. Будь-який шлях від початкової події до заключної називається повним шляхом. Порівнюючи тривалість усіх шляхів, виокремлюють шлях максимальної по тривалості довжини. Цей шлях називають критичним. Він визначає час, необхідний для виконання усіх робіт з будівництва. Усі роботи, що лежать на критичному шляху, називають критичними і на сітьовому графіку виділяють жирними чи двійними лініями. Критичні роботи мають резерви часу, що дорівнюють нулю.

Повний шлях максимальної довжини, котрий виражає мінімальний термін будівництва, називається критичним шляхом. Довжина критичного шляху: Т_к = мах Т_L , дн.                                                       (1)

4. Формули для розрахунків

4.1. Розрахункові часові параметри сітьового графіку.

Ранні строки:

-  Т_i^p – ранній момент настання і-ої події;

-  t_i-j^рп – ранній початок роботи;

-  t_i-j^рк – раннє закінчення роботи.

Пізні строки:

-  Т_i^п – пізній момент настання і-ої події;

-  t_i-j^пп – пізній початок роботи;

-  t_i-j^пк – пізнє закінчення роботи.

Приклад зображення параметрів t_i-j^рп_, t_i-j^рк, t_i-j^пп, t_i-j^пк для роботи тривалістю t_i-j = 3 дні та резервом часу 7 днів наведено на рис. 4.1.

Резерви часу:

-  R_i – резерв часу події;

-  R_ij  - повний (загальний) резерв часу роботи;

-  r_ij  - окремий резерв часу роботи.

Існують наступні особливості використання окремого резерву часу:

1.  Окремий резерв часу є тільки тоді, коли ранній початок наступної роботи не співпадає з раннім закінченням даної роботи;

2.  При використанні окремого резерву часу данної роботи на стільки же змінюється її повний резерв часу.

Позначення, прийняті для розрахунку сітьового графіку, наведені на рис. 4.2.

При розрахунку часових параметрів на сітьовому графіку не записуються через надзвичайну простоту визначення:

- раннє закінчення роботи ;

- пізній початок роботи  .

4.2. Розрахунок ранніх строків.

Розрахунок ранніх строків виконують прямим ходом: рухаючись зліва направо по сітьовому графіку визначаємо ранні моменти настання подій та ранні початки робіт (рис.4.3).