Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Організація будівництва" за темою "Сітьове моделювання", страница 3

Ранній момент настання події визначається як самий ранній строк, коли виконані всі роботи, що входять в неї, а також можуть бути розпочаті роботи, що виходять з неї. Ранній момент настання події дорівнює максимальному попередньому шляху.

Ранній момент початкової події    Т₁^р = 0                               (2)

Ранні моменти настання наступних подій.

1. У випадку, якщо в подію входить одна робота, ранній момент її настання визначають, додаючи тривалості робіт  Т_j^p = T_i^p + t_ij            (3)

2. Якщо у подію входить декілька робіт, то її ранній момент настання визначається як найбільше із ранніх закінчень робіт, що входять               Т_j^p = мах (T_i^p).

Ранній момент настання кінцевої події дорівнює довжині критичного шляху  Т^р_n = Т_кш.

Ранній початок роботи обумовлений раннім моментом настання її початкової події.

3. Розрахунок пізніх строків.

Розрахунок пізніх строків виконуємо заднім ходом: рухаючись справа наліво по сітьовому графіку визначаємо пізні моменти настання подій та пізні закінчення робіт (рис.4.3).

Пізній момент настання події визначають як найменше з усіх пізніх строків робіт, що виходять з даної події, або як найбільше із усіх пізніх строків робіт, що входять в дану подію (ці два варіанта рівні між собою). Не слід забувати, що пізні строки робіт, що входять у дану подію, – це їх пізні закінчення; а пізніми строками робіт, що виходять із даної події, є пізні початки цих робіт.

Пізній момент кінцевої події сітьового графіку дорівнює його ранньому моменту Т_n^k = T_n^п.

Пізні моменти подій.

1. У випадку, коли із події виходить лише одна робота, пізній момент події отримуємо простим відніманням тривалості цієї послідуючої роботи від пізнього моменту наступного події  Т_і^п =Т_j^п–t_ij  (наприклад Т₅^п = Т₆^п – t_ij)     (4). 2. Якщо з події виходить декілька робіт, то вибираємо найменший пізній початок цих робіт.

4.4. Резерви часу.

Будь-яка робота повинна бути виконана у межах від раннього до пізнього моментів подій, котрі обмежують цю роботу.

У випадку, коли період часу між подіями, що обмежують дану роботу, перевищує тривалість роботи, зостається резерв часу (позначення резервів часу см. на рис. 4.5а).

Резерв часу події і – це максимальний період часу, на який можна затримати її настання. Цей проміжок часу дорівнює різниці між пізнім та раннім моментами його настання R_i = Т_і^п - Т_і^р (наприклад подія №5 на мал. 23в має резерв R₅=27-22=5 днів).                                                (5)

Загальний (повний) резерв часу роботи R_ij (рис. 4.5б) визначається на сітьовому графіку як різниця між значеннями правого сектору її кінцевої події, лівого сектору її початкової події та її тривалістю R_ij = Т_j^п – Т_і^р – t_ij = t_ij^пк - t_ij^рп - t_ij      (6)

Загальний (повний) резерв часу роботи – це максимальний час, на котрий може бути збільшена її тривалість чи зсунутий її початок, щоб довжина критичного шляху не змінилась.

Окремий резерв часу роботи r_ij (рис. 4.5в) визначається як різниця значень лівого сектору кінцевої події, лівого сектору початкової події та тривалості цієї роботи r_ij = T_j^p – T_i^p – t_ij = t_ik^рп - t_ij^рп - t_ij.                   (7)

Окремий резерв часу роботи – це час, на котрий можна перенести початок роботи чи збільшити її тривалість, не змінюючи ранні початки наступних робіт.

5. Загальна постановка задачі

Розрахунок будівельного потоку при проектуванні календарних планів на основі сітьового графіку полягає у наступному: при відомих (заданих) тривалостях робіт на захватках (об’єктах) визначити:

1 – загальну тривалість будівництва;

2 – початок та закінчення виконання робіт будь-якої і-тої бригади на будь-якій j-ій захватці;

3 – розрахувати часові параметри сітьового графіку;

4 – прив’язати сітьовий графік до часової лінійки;

5 – побудувати ресурсний профіль – графік потреби в робітниках;

6 – визначити організаційні параметри будівельного потоку;

7  – зробити висновок.

6. Формування вихідних даних