Берлін став важливою проблемою фіналу війни. На заході було багато політичних стратегів, які вважали, що західні союзники повинні були випередити росіян і взяти Берлін своїми силами. Однак тверезомислячі військові керівники справедливо вважали, що союзникам необхідно в першу чергу мати реальні можливості для взяття Берліна. Позиція Ейзенхауера в питанні про штурм Берліна була більш реалістичною, ніж у інших представників англо-американського генералітету. Він враховував ситуацію яка склалася, розумів, що наступ безпосередньо на Берлін викличе великі втрати серед підлеглих. На заключному етапі війни деякі представники англо-американського генералітету, що засиділися в очікуванні дня «Д», були одержимі ідеєю прорватися якомога далі на схід Німеччини. Ейзенхауер ж вважав, що тільки військова необхідність могла змусити американські і радянські війська вийти на різні рубежі, переслідуючи відступаючого противника. Але після капітуляції фашистської Німеччини війська кожної з союзних держав повинні бути «відведені на прохання іншої сторони в призначені їм зони окупації Німеччини». [ 1, 4, 10 ]
Заключна глава мемуарів Дуайта Ейзенхауера «Хрестовий похід в Європу» називається «Росія». У цій главі сказано чимало теплих слів про радянських солдатів і офіцерів, про жертви радянського народу у Великій Вітчизняній війні, про героїзм радянських людей. Але автор не об'єктивний в оцінці ролі Радянського Союзу в розгромі країн фашистського блоку. Він прагне переконати читачів у тому, що вирішальний внесок у досягнення перемоги був внесений англо-американськими військами, роль же радянських військ ним ігнорується. Фраза, яка характеризує у нього битву під Москвою: «На російською фронті німці були зупинені перед Ленінградом, Москвою і Севастополем». Про битву під Курськом він не пише ні слова. Сталінградська битва порівнюється з перемогою західних союзників над італо-німецькими військами в Тунісі. [ 10 ]
Навесні 1945 року німці хотіли укласти з американцями антирадянський союз. Президент Трумен відповів, що єдино прийнятною є беззастережна капітуляція перед усією Великий Трійкою. Черчілль підтримав Трумена, Ейзенхауер також повністю погоджувався з політикою Трумена. Проте Деніц не залишав надій. Але після довгих переговорів капітуляція була підписана, перше повідомлення про капітуляцію набирав сам Ейзенхауер : «Завдання, що стояло перед союзними силами, виконана в 02.41 по місцевому часі 7 травня 1945 р.». [ 10 ] Для критиків Ейзенхауера його найбільшою помилкою є відмова від взяття Берліна. У більш широкому сенсі Ейзенхауер був, звичайно, не правий, живлячи стільки надію в майбутнє американо-радянських відносин. Йому слід було б зрозуміти, що мимовільних союзників розділяє багато чого. Але як стратег, представник найвищого командного мистецтва, він був частіше прав, ніж помилявся. Він був правий у виборі Нормандії, як місця висадки, він був правий у виборі Бредлі, а не Петтона, як командувача 1-ю армією, він був правий, наполігши на використанні бомбардувальників проти французьких залізниць, він був правий, вибравши наступ широким фронтом на Німеччину, він був правий, побачивши в Арденському контрнаступ німців можливість для удару у відповідь, він був правий, влаштувавши генеральний бій на західному березі Рейну.Він був найщасливішим генералом самої великої війни в історії людства. [ 4 ]
1.3. Суспільна діяльність
Після війни Дуайт Ейзенхауер все частіше став замислюватися про свій життєвий шлях. Він вважав, що з закінченням війни закінчилася і його військова кар'єра, тим більше що незадовго до кінця війни він разом з кількома іншими генералами здобув найвище, щойно введене військове звання – генерал армії. Ейзенхауер говорив своїм близьким : «Я отримав всю славу, яку тільки бажав. Я хотів би провести дні, що залишилися на чолі невеликого коледжу, одночасно трохи займаючись землеробством». Але на нього мали серйозні види лідери обох політичних партій США. Все частіше і наполегливіше почали лунати голоси про необхідність висунути Ейзенхауера на пост президента країни. [ 5 ]
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.