Засоби технологічного оснащення. Технологічне обладнання. Технологічна оснастка. Пристосування. Інструмент. Верстатні пристосування, страница 12

D -  діаметр заготовки

Для чистових базових поверхонь деталі застосовують широкі опорні призми (рисунок 1а)

Для чорнових базуючи поверхонь застосовують вузькі призми (рисунок 1в) або в бокові поверхні призми запресовують опори циліндричні рисунок 1б), якщо поверхня заготовки має нерівну, бочкоподібну поверхню або інші похибки форми, тоді заготовка займає в таких призмах цілком стійке положення.

                                  

а)                                     б)      в)г)

Рисунок 1 – Опорні призми

Для великих заготовок або ступінчатих валів застосовують збірні призми (рисунок 1г).

Матеріал призм сталь 20Х,  цементація h 0,8…1,2мм, HRCэ 57…63

У пристосуваннях знаходять застосування, головним чином, призми з кутом α = 90°. При обробці звисаючих (консольних) частин заготівки використовують опори, що підводяться і самовстановлюються, у вигляді плоских або призматичних елементів.

Призми великих розмірів роблять з сірого чавуну з прикрученими сталевими розжареними щоками. Недолік цієї конструкції — знижена жорсткість через наявність додаткових стиків. Призми кріплять до корпусу пристосування гвинтами і фіксують контрольними штифтами. Нижню і бічні (робочі) поверхні призм шліфують до Ra 0,4  класу чистоти.


Якщо деталь має базові шийки і вони виготовлені по 2-3 му класу точності, тоді застосовують установку на втулку.

Рисунок 3 – Схема установки заготовки на втулку

На рисунку 3 показано приклад установки корпусної деталі 1 на втулку 2 з базуванням по циліндричному поясочку і торцю фланця.  Три (3) опорні точки по торцю і дві (2 по циліндру.

Втулки виготовляють із сталі 20Х, передбачаючи цементацію на глибину 0,8—1,2 мм з твердістю робочих поверхонь HRCэ 57…63.

Установочні пальці застосовують  при базуванні заготовки по площині або торцях і отворам;  для установки на них одним або двома отворами оброблюваної деталі.



Установлюючи пальці – бувають -  постійні циліндричні і зрізані, змінні.

Рисунок 5 – Установка на довгий палець

Основна базова поверхня – отвір А – 4 опорні точки

 Допоміжна база – торець Б - одна опорна точка.

Деталь має одну степінь свободи – обертання навколо пальця.


Рисунок 6– Установка на низький ( короткий )  палець


Якщо основною базою є торець, то застосовують низькі пальці.

Б – три опорні точки;

А – дві опорні точки

Деталь має одну степінь свободи – обертання навколо пальця.


                                         2                                         2             

Можна застосовувати комбіновані установочні елементи

1 – заготовка; 2 – пластина; 3 – установочний палець

Заняття №9   (2 години)

  Продовження теми 3

ТЕМА:  Графічні позначення опор і установчих елементів пристосувань /ГОСТ- З.1107

ПЛАН:  6 Установка заготовки по центровим гніздам,  різьбі, одночасно декількома поверхнями, по складному контуру

7 Приклади розрахунку похибки установки заготовок на типові установочні елементи. 

Мета заняття: Придбання теоретичних навиків по установці заготовок на типові установочні елементи  

Література: (1,с. 23-31;  2,с. 28-66)

Установка заготовки по центровим гніздам,  різьбі, одночасно декількома поверхнями, по складному контуру

При обробці валів, труб і других циліндричних деталей часто застосовують установку на конічну поверхню, тобто установку на центрові отвори, гнізда або фаски. При установці вала на два центрових отвори вісь деталі і вісь центрів верстата співпадають, що дозволяє звести похибку рівній нулю, від несумісності технологічної бази і всіх заданих розмірів від осі вала.

Така схема установки отримала широке застосування, тому що проста конструкція центрів, відсутня похибка від несумісності технологічної бази і діаметральних розмірів, постійність баз при обробці на різних операціях (токарна, шліфувальна).

Недолік – потрібно виготовляти додаткову поверхню у деталі – центрові отвори (гнізда).