Організація та шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво (на прикладі Виробничого Об'єднання “Зоря”), страница 21

              Складається  також  кошторис  окремих  видів  інших  спеціальних  витрат  на  проведення  епізодичних  і  періодичних  іспитів  виробів, що  випускаються  з  метою  перевірки  їхньої  якості,  надійності,  дотримання  встановленої  технології  виробництва,  і  інших  видів  витрат, що  включаються  в  цю  статтю  витрат  і  стосовних  на  собівартість  відповідних  виробів.

              Загальна  сума  витрат  у  зведеному  кошторисі  витрат  на  виробництво  включає   витрати  на  виробництво  товарної  продукції,    і  витрати,  зв'язані  зі  зміною  залишків  незавершеного  виробництва.

Величина  витрат, що  відносяться  до  незавершеного  виробництва,  визначається  на  підставі  даних  про  зміни  залишків  незавершеного  виробництва  для  кожного  виду  продукції.

У  розрахунку  собівартості  приросту  (зменшення)  залишків  незавершеного  виробництва  враховується  вплив  на  неї  зниження  норм  матеріальних  і  трудових  витрат  у  плановому  році.

3.5. Планування  витрат  виробництва

Планування  витрат  виробництва на виробничому об’єднанні “Зоря” здійснюється Економічним  управлінням під  час  розробки  річного  плану  підприємства.  Річний  план  розбивається  на  квартали,  а  в  разі  потреби  - і  на  місяці.

            Витрати  на  виробництво  продукції  у  вартісному  вираженні  формують   її  собівартість.

           Планова  собівартість  визначається  технічно–економічними  розрахунками  величини  витрат  на  виробництво  всієї  товарної  продукції,  реалізованої  продукції  і  кожного  виду  виробів.

            Метою  розробки  плану  по  собівартості  продукції  є  визначення  планових  мінімальних, економічно  обґрунтованих  загальних  витрат  на  виробництво, що забезпечують  нормальний  хід   процесу  виготовлення  продукції.

             Розробці  плану  по  собівартості  на  підприємстві  передує  ретельний  і  всебічний  аналіз  його  виробничо–господарської  діяльності  за  попередній  період.  Особлива  увага  необхідно  звернути  на  величину  і  причини  виникнення  витрат,  не  обумовлених  нормальною  організацією  виробничого  процесу:  наднормативних  витрат  сировини  і  матеріалів,  палива,  енергії;  доплат  працівникам  за  відхилення  від  нормальних  умов  праці  і  наднормативні  роботи;  утрат  від  простою  устаткування,  аварій,  шлюбу;    нераціональними  господарськими  зв'язками  щодо  постачання  сировини,  матеріалів,  напівфабрикатів  і  комплектуючих  виробів,  порушенням  технологічної  і  трудової  дисципліни.

            На  цій  основі  виявляються  внутрівиробничі  резерви  і  розробляються  організаційно–технічні  заходи,  з  метою  підвищення  економічної  ефективності  виробництва.

              У  процесі  планування  зважуються  такі  задачі:

n розраховується  вартість  ресурсів,  необхідних  для  виробництва  продукції  і  вишукуються  можливості  для  виконання  виробничої  програми  з  найменшими  витратами;

n визначається  загальна  величина  витрат  на  виробництво;

n розраховується  собівартість  виробництва  кожного  виду  продукції, що  є  критерієм  нижнього  рівня  ціни,  а  також  рентабельність  виробів  як  одне  з  умов  формування  виробничої  програми;

n створюється  основа  для  визначення  усередині виробничих  економічних  відносин:  зміна  структури  виробництва,  організація  оренди,  підряду,  інших  форм  оплати  і  стимулювання  праці;

              Розрахунки  витрат  виробляються  з  урахуванням  суспільних  умов  виробництва, що  визначають  умови  праці,  правил  використання  природних  ресурсів,  безпечного  ведення  робіт,  охорони  навколишньої  природного  середовища.

             Зазначені  вище  задачі  зважуються  за  допомогою  технічно–економічних  розрахунків,  зроблених  з  використанням  технічно – обґрунтованих  норм,  нормативів  і  інших  параметрів  виробничого  процесу,  які фіксуються технічною  документацією,  цін  на  ресурси,  нормативів  платежів,  обумовлених  законами  України  й  інших  нормативних  актів.

                     Вихідними  даними  для  планування  витрат  є:

n планові  обсяги  виробництва  продукції  в  натуральному  і  вартісному  вираженнях.  Ці  дані  розробляються  і  видаються Економічному  керуванню відділом  планування  і  статистичної  звітності  (ВПіСЗ)  на  підставу  договорів  і  укладених  контрактів  службою  маркетингу;

n  норми  витрати  матеріальних  ресурсів  для  виробництва  продукції  в натуральному  вираженні,  розроблювальні  технічними  службами  підприємства;

n договори  і  контракти  на  постачання  матеріальних  ресурсів,  у  яких  зазначені  умови  їхнього  виконання  й  оплати;

n норми  витрат  праці,  розрахунки  чисельності  і  професійного  складу  працівників,  умови  оплати  праці,   обумовлені  колективними  договорами  і  контрактами;

n економічні  нормативи:  норми  амортизаційних  відрахувань,   відрахування  на  соціальні  заходи,  податки,  збори  й  інших  обов'язкові  відрахування  і  платежі,  передбачені  законодавством,  і  ін.

n вартості  нормо–години,  відсоток  додаткової  заробітної  плати,  відсоток  накладних  загально виробничі  витрати,  відсоток  транспортно-заготівельних   витрат, що  не  можуть  бути  віднесені  на  конкретні  види  матеріальних  цінностей, планових  нормативів  шлюбу  лиття;

n кошторису  витрат  на  виробництво    допоміжних  цехів    розрахунки  розподілу    послуг  допоміжних  цехів;

n визначення  витрат,, що  включаються  не   в  розрахунок  собівартості  продукції; 

n розподіл  одноразово  зроблених  витрат, що  забезпечують  виробництво  протягом  тривалого  часу.

              Планування  витрат,  зв'язаних  зі  споживанням  сировини,  основних і  допоміжних  матеріалів,  покупних   комплектуючих виробів  і  напівфабрикатів,    робіт  і  послуг  виробничого  характеру  сторонніх  підприємств  і  організацій  а  так  само  розробка  цін  виробляється  бюро  цін  Економічного  керування  відповідно  до  плану  запуску  у  виробництво  і  випуску  товарної  продукції  по  кожнім  виді  виробів.