У ливарному виробництві (ЛВ5) застосовується по передільний метод обліку витрат на виробництво з елементами нормативного обліку. Калькуляційною одиницею по першому переділі встановлюється 1 т рідкого металу (по марках стали), по другому переділі - 1 т виливків визначеної калькуляційної групи.
3.3. Особливості формування собівартості продукції при використанні давальницьких матеріалів
Давальницька сировина і матеріали – це сировина, матеріали, напівфабрикати, що комплектують вироби, енергоносії, завезені на митну територію України (чи закуплені чи виготовлені замовником на території України), чи вивезені українським замовником за її границі (чи передані українському виконавцю) для використання у виробництві готової продукції з наступним її поверненням чи цілком частково чи замовнику відправленням з його доручення в іншу чи країну чи відвантаженням реалізацією третій стороні на території України.
Право власності на давальницьку сировину (за винятком тієї її частини, що передається виконавцю в рахунок плати за переробку) і виготовлену з її готову продукцію належить замовнику.
Операція з давальницькою сировиною - це представлення виконавцем (виконавцями) замовнику (замовникам) за відповідну оплату послуг по переробці (обробці, чи збагачення використання) давальницької сировини, незалежно від кількості етапів (операцій) її переробки з метою виготовлення готової продукції. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, у яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менш чим 20 відсотків загальної вартості готової продукції.
Розрахунки по послугах переробки (обробки, збагачення) давальницької сировини можуть здійснюватися за згодою сторін у грошовій формі з поверненням замовнику всієї отриманої з використанням давальницької сировини продукції, чи шляхом представлення у власність виконавця частини давальницької чи сировини отриманої з її використанням продукції, чи з використанням цих форм оплати одночасно.
Вибір варіантів, умови і розмір оплати встановлюються за спільною згодою сторін і вказуються в контракті (договорі), що полягає між замовником і виконавцем. У договорі також установлюються: порядок надходження сировини, її якість і ціна, обсяг і термін переробки, умови розрахунків, кількість і порядок постачання готової продукції. Підприємства виконавці мають право передбачити в договорі оплату за збереження несвоєчасно отриманої готової продукції.
Оплата замовником послуг по переробці (обробці, збагачення) його сировини повинна покривати витрати підприємства – виконавця по переробці даного обсягу сировини і забезпечити одержання прибутку.
Оплату послуг по переробці (обробці, збагачення) давальницької сировини частиною цієї чи сировини виготовленої з її готовою продукцією необхідно розглядати як товарообмінні (бартерні) операції, облік яких ведеться відповідно до законодавства.
Сторони конкретного бартерного контракту в даному випадку роблять обмін на неподібні активи, і у відповідності а ВСБО 9 «Запаси» неподібні активи, що обмінюються, мають однакову справедливу вартість, у той же час їхня реальна чи ринкова вартість може значно відрізнятися від справедливої. Облік таких активів виробляється по справедливій вартості, що дорівнює сумі чи коштів їхніх еквівалентів.
Облік виробництва готової продукції і калькулювання її собівартості в операціях з давальницькою сировиною робить замовник, при цьому вартість послуг по переробці сировини включається до складу витрат на виробництво замовника.
Калькулювання собівартості продукції в замовника здійснюється по калькуляційним стаття витрат відповідно до організації виробництва й обліку витрат на підприємстві передбаченої контрактом форми оплати за послуги по переробці (обробці, збагачення) давальницької сировини.
Облік витрат на переробку давальницької сировини на підприємстві виконавця здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини).
Вартість отриманого для переробки давальницької сировини і виготовленої з нього готової продукції підприємство – виконавець враховує на позабалансовому рахунку, тому що права власності на таку сировину і продукцію він не має.
Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням діючих норм витрат на поточний період, природного збитку, витрат і відходів передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами на випуск готової продукції і цін, що розраховуються окремо для покупних, власних і давальницьких матеріалів.
Розрахунок середньозваженої вартості кожного виду сировини виробляється з урахуванням залишків цієї сировини на початок поточного періоду (за цінами попереднього періоду). Ціни на сировину приймаються для розрахунків без обліку ПДВ (якщо підприємство зареєстроване платником податку на додаткову вартість).
Якщо замовник за послуги по переробці сировини розраховується цією сировиною, допускається розраховувати середню ціну давальницької сировини шляхом розподілу вартості переробки давальницької сировини на кількість сировини, що є платою за послуги переробки.
Розподіл усієї кількості давальницької сировини на двох частин для виготовлення готової продукції і в рахунок плати за послуги по переробці сировини виповнюється в планових калькуляціях виходячи з технічно обґрунтованих норм витрат сировини на одержання одиниці кінцевої продукції відповідно до контракту, а в звітних калькуляціях – за даними бухгалтерського обліку.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.