Організація та шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво (на прикладі Виробничого Об'єднання “Зоря”), страница 15

Розподіл  основної  і  додаткової  заробітної  плати  здійснюється  по  замовленнях,  статтям  калькуляції  в  розрізі  цехів  і  в  цілому  по  заводу.

Заробітна  плата  працівників,  зайнятих  обслуговуванням  виробничого  чи  устаткування  загальногосподарськими  роботами,  відносяться  відповідно  на  статтю  витрат  на  зміст  і  експлуатацію  устаткування,  цехові  витрати,  загальнозаводські  витрати.

Загальна  сума  заробітної  плати,  у  звіті  про  її  розподіл  по  напрямках  витрат,  повинна  відповідати  сумі  нарахованої  заробітної  плати.

На  підставі  звітів  (відомостей)  ВІТ (ВАСУП)  про  розподіл  заробітної  плати  головна  бухгалтерія  робить  записи  в  зведеному  обліку  витрат  виробництва.

По  заводу  в  цілому (ВНОТіЗ)  і  окремо  в  кожнім  цеху  (БтіЗ)  виробляється  контроль  за  використанням  фонду  заробітної  плати,  правильності  застосування  тарифних  ставок,  посадових  окладів,  норм  виробітку, розрахунку середньої  заробітної  плати  по  видах  оплати  заробітної  плати  і  категоріям  працівників.

Облік  відрахувань  на  соціальне  страхування:

Відрахування на  обов'язкове  державне  соціальне  страхування  визначаються   по  ставці  36,5  %  від  фонду  оплати  праці  з  1.01.2001  року,  39,05 %  з  1.04.2001 року  і  39,55 %  з  1.07.2001  року,  з  яких:

 32 %  -  Збір  на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  від  фонду  оплати  праці  (перелік  витрат  стосовних  до  фонду  оплати  праці  визначений «Інструкцією  зі  статистики  заробітної  плати»,  затвердженої  наказом  Мінстату  України  від  11  грудня  1995  року. ).

 2,5 %  -  збір  на  обов'язкове  соціальне  страхування  від  фонду  оплати  праці;

 2,0 %  від  фонду  оплати  праці  на  збір  на  обов'язкове  соціальне  страхування  на  випадок  безробіття  до  1.07.2001 р.  і

 2.5  %   після  1.07.2001 р.;

 2.55  %  від  фонду  оплати  праці  на  обов'язкове  соціальне  страхування  від  нещасливого  випадку  з  1.04.2001  року;

Зазначені  відрахування  на  соціальне  страхування  розподіляються  по    статтях  витрат   продукції  в  розрізі  цехів  і  в  цілому  по  заводу.

Облік  витрат  на   загальвиробничі  витрати.

Загальвиробничі  витрати  враховуються  по  встановлених  статтях  калькуляції  цих  витрат,  по  кожнім  цеху  окремо  і  по  підприємству  в  цілому  і  щомісяця  списуються  на  відповідний  рахунок  виробництва (рахунок  -  91.000),  по  замовленнях  на  продукцію,  в  ВІТ  (ВАСУП),  з  формуванням  відомості   № 12  і  наростаючим  підсумком  з  початку  року,  на  підставі  первинних  документів  (вимоги  й  акти  на  списання  матеріальних  цінностей,  убрання  і  змінно – добові  завдання  по  нарахуванню заробітної  плати, тарифні ставки,    оклади  й  ін.).  

Витрати, що  відносяться  до  адміністративних  витрат,  витратам  на  збут,  інші  операційні витрати  збираються  і  накопичуються  на  рахунках  92.000,  93000,  94900.  Матеріальні  витрати  і  заробітна  плата  накопичуються  в  ВІТ  (ВАСУП),    на  підставі  первинних  документів,  по  відділах  і  службам  заводу  й  у  цілому  по  підприємству,  інші  витрати, що  відносяться  до  загальнозаводських  витрат  збираються  в  головній  бухгалтерії  з  формуванням  відомості  № 15.

Розподіл  загальвиробничих  витрат  у  калькуляції  виробляється  пропорційно  основній  заробітній  платі  працівників,  зайнятих  виробництвом  продукції  (робіт,  послуг).

Вартість  малоцінних  і  швидкозношуваних предметів  і  інструмента  загального  призначення  з  терміном  експлуатації  менш  одного  року  незалежно  від  її  величини,  а  також  вартість  інших  предметів  (у  межах  установленого  ліміту  за  одиницю)  незалежно  від  терміну  експлуатації  відшкодовується  шляхом  віднесення  суми  їхнього  зносу  до  витрат  на  зміст  і  експлуатацію  устаткування,  цехові  і  загальнозаводські  витрати.

Відшкодування  зносу  малоцінних  і  швидкозношуваних предметів  загального  користування,  спецодягу  і  спецвзуття  здійснюється  шляхом  нарахування  зносу  в  розмірі  50 %  їхньої  первинної  вартості  за  умови  передачі  зі  складу  в  експлуатацію,  інші  50 %  вартості  за  винятком  вартості  брухту  і  відходів  списуються  з  вибуттям  цих  предметів  унаслідок непридатності  їх  для  подальшого  чи  використання  шляхом  нарахування  зносу  в  розмірі  100 %  за  умови  передачі  зазначених  предметів  в  експлуатацію. 

Собівартість  продукції  і  послуг  допоміжного  виробництва  планується  і  враховується  по  скороченій  номенклатурі  статей  калькуляції:

n матеріали  (за  винятком  відходів);

n паливо  й  енергія  на  технологічні  цілі;

n основна  заробітна  плата;

n додаткова  заробітна  плата;

n відрахування  на  соціальне  страхування;

n загальвиробничі  витрати

Собівартість  робіт  і  послуг,  наданих  одними  допоміжними  цехами  іншим,  а  також  цехам  основного  виробництва,  визначається  виходячи  з  фактичної  суми  матеріальних  і  трудових  витрат,  витрат  на  зміст  і  експлуатацію  устаткування  і  цехових  витрат.

Собівартість  робіт  і  послуг,  виконуваних  цехами  для  власних  нестатків,  у  тому  числі  на  поточний  ремонт, визначається  по  цеховій  собівартості виходячи  з  прямих  (основних)  витрат.

Продукція  і  послуги  внутрішньозаводського  характеру,  виконувані  цехами  допоміжного  виробництва  для  основних  і  інших  допоміжних  цехів,  а  також  загальнозаводських  служб,  відносяться  на  цехи  і  служби  -  споживачі  по  фактичній  собівартості  (без  включення  загальнозаводських  витрат).

Вартість  спецоснастки  й  інструмента  цільового  призначення, що  призначаються  для  випуску  виробів  серійного  виробництва  погашається  по  встановленій   кошторисній  ставці  відшкодування,  величину  якої  розраховує  і  встановлює  Економічне  керування  разом  з  технічними  службами.