При цьому визначається собівартість товарної продукції і зміна залишків незавершеного виробництва. У залежності від часу, що пройшов від моменту запуску у виробництво і до випуску виробу, при визначенні собівартості враховуються такі умови:
n вироби запускаються у виробництво і здаються в готовому виді в тім же плановому році. У цьому випадку собівартість дорівнює витратам на товарну продукцію, а зміни незавершеного виробництва дорівнює нулю;
n вироби запускаються у виробництво в плановому році, але не випускаються. У цьому випадку витрати, що відповідають плановому просуванню виробу по операціях технологічного процесу складають приріст незавершеного виробництва, а витрати на товарну продукцію дорівнюють нулю;
n виробу були запущені у виробництво в попередньому році, а в плановому закінчується їхнє виготовлення. У цьому випадку витрати на товарну продукцію планового року будуть дорівнюють сумі фактичних планових витрат на обсяг робіт, що відповідає технологічному просуванню виробу в плановому році і необхідний для остаточного його виготовлення, і залишків незавершеного виробництва за минулий рік.
План собівартості продукції розробляється в такій послідовності:
n складається кошторис витрат і калькулюється собівартість продукції і послуг допоміжних цехів;
n складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва по калькуляційних напрямках і по внутрішньозаводських підрозділах – споживачам;
n складаються кошториси: витрат, зв'язаних з підготовкою й освоєнням виробництва продукції, пускових витрат, відшкодування зносу спеціальних інструментів і оснащення цільового призначення й інших спеціальних витрат, цехових витрат по цехах основного виробництва з наступним узагальненням їх по підприємству, загальнозаводських витрат і поза виробничих витрат;
n калькулюється собівартість одиниці продукції по видах, розраховується собівартість усієї товарної продукції і реалізованої продукції;
n складається зведений кошторис витрат на виробництво;
n після закінчення всіх розрахунків плану собівартості продукції виробляється контрольна перевірка й ув'язування показників собівартості продукції з іншими розділами плану підприємства.
n План по собівартості виробничим цехам доводиться бюро собівартості Економічного керування щокварталу з розбивкою по місяцях. План по цехових накладних розробляється за формою П-13-32 (Додаток __).
n Звіт по собівартості представляється основними цехами щомісяця за формою ПРО-05-15 (Додаток__), допоміжними ПРО-05-24 (Додаток__). План – звіт по цехових накладних витратах із заповненням даних за місяць і з початку року за формою П-13-04 (Додаток__) представляється цехами щомісяця.
3.6. Складання планової і нормативної калькуляції
Планова калькуляція являє собою розрахунок планової собівартості одиниці продукції по статтях витрат з обліком діючої чи планової ціни на відповідний вид продукції.
Планова калькуляція складається на усі види продукції, що виготовляються в плановому році.
Основою складання планової калькуляції на підприємстві є технічно обґрунтовані норми витрат матеріалів і трудових витрат, стандарти і технічні умови, установлені для цієї продукції. Ці норми визначаються на підставі діючих (чи очікуваних) на початок планового періоду нормативів з урахуванням економічної ефективності розроблених мір для подальшого удосконалення виробництва. Вартість матеріальних витрат визначається добутком цих норм і облікових цін на початок планованого року.
Витрати на енергію, споживану на технологічні цілі, визначаються на підставі трудомісткості ЛВ5 на виробництво одиниці продукції і вартості 1 нормо–години ЛВ5.
Сума витрат на основну заробітну плату визначається з урахуванням трудомісткості робіт і вартості 1 нормо–години по конкретних цехах. За основу для планування вартості 1 нормо-години приймаються нормативні ставки основної заробітної плати, розраховані виходячи з переліку робочих місць і норм їхнього обслуговування, відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів і планового обсягу виробництва відповідних видів продукції.
Сума додаткової заробітної плати визначається множенням суми основної заробітної плати на плановий відсоток розроблювальний Економічним керуванням на відповідний календарний період.
Сума відрахувань на соціальні заходи визначається добутком суми основної і додаткової заробітної плати на встановлений законодавством відсоток відрахувань у соціальні фонди.
Непрямі витрати включаються в собівартість окремих видів продукції методом пропорційного віднесення цих витрат на суму основної заробітної плати працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг). Можливий більш простий метод визначення непрямих витрат: шляхом множення відсотка фактично сформованих за попередній період непрямих витрат на планову суму основної заробітної плати працівників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг).
Величина витрат, зв'язаних з підготовкою й освоєнням виробництва продукції, що включаються в планову собівартість продукції, визначається на підставі спеціального розрахунку відшкодування цих витрат, Такий розрахунок здійснюється для кожного нового виду продукції, виходячи з затверджених кошторисів витрат, зв'язаних з підготовкою й освоєнням виробництва продукції і планового (на період списання витрат) випуску продукції.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.