Організація та шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку витрат на виробництво (на прикладі Виробничого Об'єднання “Зоря”), страница 16

Вартість  спеціальних  інструментів  і  спеціального  оснащення,  призначених  для  індивідуальних  замовлень,  цілком  списується  в  тім  місяці,  у  якому  замовлення  виготовлене  у  виробництві.

Сума  погашення  зносу  інструментів  і  оснащення  спеціального  призначення  розподіляється  по  статті  калькуляції  «Знос  оснащення  й  інструмента  по  кожному  замовленню  і  виду  продукції  в  розрізі  цехів  і  в  цілому  по  підприємству  по  кошторисній  ставці.

Облік  утрат  від браку  в  процесі  виробництва,  за  винятком  стягнень  за брак  і  інші  повернення  і  надходжень  у  зменшення  втрат,  щомісяця  списуються  з  рахунка  «Браку  у  виробництві»  на  рахунок  основного  виробництва  по  статті  калькуляції  «Брак»  по  кожному  замовленню  і  виду  продукції  в  розрізі  цехів  і  в  цілому  по  підприємству  на  підставі  актів  про брак.

  Облік  незавершеного  виробництва

До незавершеного  виробництва  відноситься  продукція, що  не  пройшла  всіх  стадій  (фаз,  переділів)  обробки,  передбачених  технологічним  процесом,  а  також  неукомплектовані  вироби, що  не  пройшли  іспитів  і  технічного  приймання.

Оформлення  первинної  документації  і  ведення  оперативне – кількісного  обліку  напівфабрикатів  і  деталей  у цехах  здійснюється  планово – диспетчерською  службою, а  на  проміжних  складах – працівниками  цих  складів.  Головна  бухгалтерія  здійснює  методичне  керівництво  обліком  руху  напівфабрикатів  і  деталей.  Бухгалтер  цеху  контролює  правильність  оформлення  документів  і  ведення  оперативного  кількісного  обліку  в  місцях  перебування  напівфабрикатів  і  деталей. 

Для  підтвердження  правильності  і  вірогідності  даних  бухгалтерського  обліку  і  звітності  підприємство  періодично  проводить  інвентаризацію  незавершеного  виробництва  (НЗВ).

Основними  задачами  інвентаризації  НЗВ  є:

·  виявлення  фактичної  наявності  в  натурі  продукції,  напівфабрикатів,  вузлів  і  деталей, що  не  пройшли  всіх  стадій  обробки  і, що  знаходяться  на  різних  етапах  виробництва;

·  установлення  чи  надлишку  нестачі  матеріальних  цінностей  у  виробництві  шляхом  зіставлення  їхньої  фактичної  наявності  з  даними  оперативного  і  бухгалтерського  обліку  НЗВ;

·  перевірка  умов  і  порядку  збереження  матеріальних  цінностей  на  стадії  виробництва;

·  перевірка  реальності  витрат, що  числяться  в  НЗВ  на  відповідних  балансових  рахунках,  замовленнях  і  інших  облікових  регістрах,  а  також  уточнення  показаного  в  звітності  відсотка  готовності  виробів.

Інвентаризація  НЗВ  виробляється  шляхом  фактичного  виміру,  зважування  і  підрахунку  цінностей.  НЗВ  у  закритій  апаратурі  внаслідок  безперервності  виробничих  процесів  визначається  по  технічних  нормах  і  вважається  постійним.  Інвентаризація  в  цих  виробництвах  виробляється  в  період  зупинки  устаткування  на  ремонт.

НЗВ,  а  також  напівфабрикати  власного  виробництва,  що  знаходяться  в  цехах  і  підлягають  подальшої  обробки, інвентарізуються  за  станом  на  перше  число  кожного  місяця.

Після  визначення  кількості  виробляється  оцінка  незавершеного  виробництва. Більш  докладно  про  порядок  інвентаризації  НЗВ  на  підприємстві  дивися  Додаток  №__ .

Фактична  собівартість  незавершеного  виробництва  визначається  по  тим  же  калькуляційним  статтям,  що  й  основна  продукція,  за  винятком  утрат  унаслідок  браку.

Облік  незавершеного  виробництва  здійснюється  по  замовленнях  і    продукції  в  розрізі  цехів  і  в  цілому  по  підприємству.

   3.2. Облік  витрат  і  калькулювання  фактичної                                        собівартості  продукції

У  залежності  від  виду  продукції,  її  складності,  типу  і  характеру  організації  виробництва  на    підприємстві  застосовуються  наступні  основні  методи  обліку  і  калькулювання  фактичної  собівартості  продукції:  нормативний,  попередільний і  позаказний.

Нормативний  метод  -  це  основний  метод  виробничого  обліку,  що  сприяє  введенню  прогресивних  норм  витрат,  діючого  контролю  за  рівнем  витрат виробництва,  що  дає  можливість  використовувати  дані  обліку  для  виявлення  резервів  зниження  собівартості  продукції  й  оперативного  керування  виробництвом. Основними  елементами  нормативного  методу  є  облік  витрат  по  діючим  нормах,  облік  відхилень  від  норм  і  облік  зміни  норм.

              Нормативний  метод  обліку  і  калькулювання  витрат  на  основне  виробництво  включає:

а)  поточний  облік  витрат  окремо  по  діючим  нормах  і  з  урахуванням  відхилень  від  них,  виявлення  місць,  причин  і  винуватців  відхилень;

б)  системний  облік  зміни  самих  норм;

в)  складання  і  періодичне  коректування  нормативної  калькуляції, що  базується  на  діючих  нормах  витрат;

       г)  для числення  фактичної  собівартості  випущеної  продукції  основою  служить  калькуляція  нормативної  собівартості  (нормативна  калькуляція).  Фактична  собівартість  продукції  обчислюється  шляхом  додатка  до  нормативної  чи собівартості  вирахування  з  її  виявлених  у  звітному  періоді  відхилень  від  норм  і  зміни  норм.

               На підприємстві  використовується  і    позаказний  метод,    по  якому  об'єктом  обліку  і  калькулювання  є  окреме  виробниче  замовлення, що  відкривається  на  одне  чи  кілька  однорідних  чи виробів  на  кожен  виріб,  виготовлений  у  порядку  індивідуального  (разового)  замовлення,  а  також  замовлення  на  виконання  дослідницьких,  експериментальних,  ремонтних  і  інших  робіт.