Методологічні підходи до визначення специфікованих норм запасів. Специфікована норма збутового запасу в "днях" середньодобового виробництва (у натуральному виразі), страница 9

Далі розглянуті наступні методологічні підходи до нормування збутових запасів:

—  у розділі 5.4.1 — методологічні підходи до нормування, коли умови формування збутових запасів носять стохастичний характер (відсутній зв'язок між нормообразующими чинниками);

—  у розділі 5.4.2 — методологічні підходи до нормування, коли має місце вільний (кореляційна) зв'язок між нормообразующими чинниками.

5.4.1.     Нормування за відсутності зв'язку

між нормообразующими чинниками

Почнемо розгляд з випадку, як що поки найчастіше зустрічається на практиці. За цих умов для перспективного планування доцільно виходити із стохастичних моделей формування запасів і застосовувати ймовірносно-статистичний метод для їх нормування. Це обумовлено недетермінованою початкової інформації, використовуваної для розрахунку специфікованої норми. До моменту його виконання на підприємстві відсутні необхідні дані по варіаціях поєднань значень нормообразующих чинників в інтервалах (г, t9 q) і зведення про їх черговість в плановому році. Це обумовлено тим, що підприємства поки не планують можливі зміни об'ємів добового виробництва і відвантаження готової продукції по датах, в кращому разі об'єми приймаються постійними протягом планового періоду — місяця, кварталу, року.

На підприємстві є інформація про рух готової продукції тільки по звітному року, яку можна отримати за даними карток складського (або бухгалтерського, оперативного) обліку. Певною мірою це препятствие (відсутність інформації по плановому періоду) можна подолати, використовуючи математичний апарат, вживаний в математичній статистиці і теорії вірогідності. Зміна збутового запасу на підприємстві в плановому році є в більшості випадків імовірнісною (стохастичну) величиною.

Одним з можливих шляхів подолання недетермінованого характеру початкової інформації є застосування ймовірносно-статистичного методу нормування запасів. Перспективність його полягає в можливості обліку всіх нормооб-разующих чинників, що визначають формування запасу в плановому періоді, і всього діапазону варіацій їх значень, а також в обліку імовірнісного характеру початкової інформації при розрахунку норми збутового запасу. Практичне використання стохастичних моделей дозволяє підвищити економічну обгрунтованість і точність визначуваних норм запасів при розрахунку. При численні норми необхідно знати:

—  як мінятимуться в плановому році інтервали між відвантаженнями, об'єми добового виробництва, об'єми відвантажень, тобто щільність розподілу варіацій цих нормо-створюючих чинників;

—  які можуть бути поєднання значення варіацій цих ознак (r/? trq^в інтервалах планового періоду (/ — порядковий номер інтервалу відвантаження).

Обробляючи методами, вживаними в математичній статистиці, дані звітного року про рух готової продукції на складі підприємства, потрібно оцінити, чи є зв'язок між нормообразующими чинниками, і якщо вона є, то яка — функціональна, кореляційна (вільна). Таким чином, ці два процеси по відношенню один до одного можна розглядати як стохастичні — незалежні один від одного.