Методологічні підходи до визначення специфікованих норм запасів. Специфікована норма збутового запасу в "днях" середньодобового виробництва (у натуральному виразі)

Страницы работы

Содержание работы

4.1.   Методологічні підходи до визначення специфікованих норм запасів

Специфікована норма збутового запасу по будь-якій марці товарно-матеріальних цінностей, що відвантажується регулярно протягом року (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, палива, запасних частин, тари, малоцінних і быстроизнашивающихся предметів (МБП), машинобудівної продукції і т. п.), є техніко-економічним показником. Економічний зміст специфікованої норми запасів полягає в тому, що вона характеризує необхідний середній рівень запасу (середнє значення з щодобових залишків) товарно-матеріальних цінностей протягом року, що забезпечує стійкий процес реалізації. Для підприємства з масовим (великосерійним, середньосерійним) виробництвом і регулярним процесом відвантаження за специфіковану норму збутового запасу слід прийняти середнє значення відповідного запасу в році, мінімально необхідне і достатнє для забезпечення безперебійної збутової діяльності підприємства в умовах функціонування, що склалися.

Збутовою запас будь-якої марки матеріального ресурсу — це залишок на кінець доби марки товарно-матеріальних цінностей, який враховується на підприємстві при бухгалтерському і складському обліку в натуральному і вартісному виразах. Норма запасу встановлюється по зміні цих залишків протягом року і необхідна для контролю за їх рівнем. Норма збутового і виробничого запасів, що розраховується і встановлювана, повинна бути деяким чином пов'язана з нормою і нормативом оборотних коштів, вкладених у відповідних запа сы підприємства. Дійсно, маючи у себе на складі або в незавершеному виробництві запас якої-небудь марки товарно-матеріальних цінностей, підприємство вклало в цей запас при оборотних коштів (власних, прирівняних до них або позикових), тобто є строгий математичний зв'язок між запасом у вартісному виразі і оборотними коштами, вкладеними в нього. Тому підприємство з регулярними процесами виробництва, відвантаження і постачання (здійснюваними протягом всього року), встановлюючи норми збутових і виробничих запасів по марках матеріалів (у "днях" і натуральному виразі), повинне утвердить пов'язані відповідно до них норми і нормативи оборотних коштів (у "днях" і рублях), вкладені в ці ж запаси, і при цьому визначити джерела формування цих оборотних коштів.

Встановлені норми запасів і нормативи оборотних коштів підприємство використовує для контролю за станом у себе запасів матеріальних ресурсів протягом року (з метою виявлення дефіцитних позицій і визначення термінів замовлення по ним чергового постачання, наявності зайвих запасів і можливості їх реалізації і т. д.) для розробки і формування річних і місячних планів матеріально-технічного постачання і резервування фінансових ресурсів (оборотних коштів), необхідних для придбання нових товарно-матеріальних цінностей замість витрачених матеріалів. У нормах запасів передбачається, яка частина товарно-матеріальних цінностей повинна бути відвернута з виробництва в запаси, щоб забезпечити безперебійний процес реалізації на підприємстві.

Пояснимо, чому за специфіковану норму необхідно прийняти середній рівень запасу даної марки матеріалу або готової продукції. На підприємствах з масовим (великосерійним, середньосерійним і т. п.) виробництвом застосовується велика кількість різних марок сировини, матеріалів і т.д. Щодобові залишки протягом року (залишки на кінець доби) будь-якою з них міняються в достатньо широкому діапазоні: від мінімуму до максимуму (див. мал. 1.1). Тому доцільно як характеристика їх розмаху (тобто специфікованої норми запасу) прийняти середній рівень запасу даної марки матеріалу (відповідно і готовій продукції). При цьому, природно, з діапазону зміни добових залишків повинні бути виключені пролежуючі запаси, які не використовувалися протягом всього року. Крім того, потрібно відзначити, що норма запасу не повинна враховувати недоліки в організації процесів виробництва, реалізації (відвантаження) і постачання, які привели б до необгрунтованого зростання залишків товарно-матеріальних цінностей. Специфікована норма виробничого або збутового запасу відповідає сумі середніх, а не максимальних (або мінімальних) значень щодобових залишків даної марки матеріалу. Справедливість цього твердження можна довести виходячи з оцінки сумарного запасу на підприємстві у вартісному виразі, оскільки запаси разных марок товарно-матеріальних цінностей враховуються в натуральному виразі в різних одиницях вимірювання: у кілограмах, погонних метрах, тоннах, квадратних і кубічних метрах, штуках і т.д. Для доказу приведемо значення всіх цих залишків до однієї і тієї ж одиниці вимірювання — до рублів, і у такому вигляді добові залишки мазкий на який-небудь день підсумуємо, а потім порівнянний з середнім запасом на підприємстві. На будь-який день року сумарний запас товарно-матеріальних цінностей (у вартісному виразі) буде зразковий один і той же і рівний сумі середніх значень запасів всіх марок товарно-матеріальних цінностей, вживаних на підприємстві. Правомірність цього твердження може бути обгрунтована математично за допомогою теореми Чебишева для закону великих чисел з теорії вірогідності.

Похожие материалы

Информация о работе