Організаційно-економічний механізм регулювання процесів забудови міста. Процеси містобудівельної діяльності органів місцевого самоврядування, страница 6

Можливість у будь-який час вийти з проекту, перепродавши право суперфіцію іншій особі.  У випадку оренди земельної ділянки під будівництво, забудовник, що бажає вийти з проекту (наприклад через банкрутство) не може передавати свої права на земельну ділянку та ведення будівництва іншій особі, а особа, що придбала об’єкт незавершеного будівництва у такого забудовника вимушена оформлювати новий договір оренди, новий дозвіл на ведення будівництва, що веде до додаткових витрат.

З точки зору органів місцевої влади механізм є можливістю фінансувати роботу з проведення інвентаризації земель міста за рахунок організації – суперфіціарія, стимулювати розвиток будівництва, одночасно залишаючи землі у державній власності та можливістю отримати постійне джерело доходів бюджету у вигляді суперфіційних платежів від власників будівель

Перспективною сферою застосування розробленого механізму є житлове будівництво, особливо будівництво недорогого житла для представників середнього класу та малозабезпечених кол населення. Органи місцевого самоврядування, зацікавлені у здійсненні такого будівництва можуть виділити земельні ділянки під будівництво цілих мікрорайонів організації посереднику на правах суперфіцію. Організація-посередник продає право на будівництво откремих будинків зацікавленим інвесторам, причому роботи з проведення інженерних мереж до мікрорайону та розробки проектної документації фінансуються за рахунок суперфіційних платежів. Інвестори зводять будинки та реалізовують квартири населенню. По закінченню будівництво самі будинки передаютьмся до комунальної власності та потрапляють на баланс міста.

Запропоновай механізм регулювання будівництва своїм фактом функціонування складе конкуренцію існуючим механізмам, що створить стимулю для ведення роботи з їх вдосконаленння в організаціях – учасниках і сприятиме покращенню інституційного середовища роботи будівельної галугі та інвестиційного клімату вцілому.

Навіть за умови незмінності порядку узгодження проектної документації та отримання дозволу на будівництво, який також може бути спрощено, застосування механізму отримання земельної ділянки на основі правової норми суперфіцію дозволить знизити кількість етапів оформлення документів, що вимушений проходити забудовник з 70 до 39, тобто майже вдвічі. Покращення цього показника досягнуто за рахунок відділеннення процедур землевідведення від отримання дозволу на будівництво. Забудовник має змогу придбати земельну ділянку з уже оформленою документацією та вже дозволеним будівництвом певного типу об”єкту. Таким чином, забудовник повинен лише оформити проектну документацію та отримати дозвіл на ведення будівельних робіт, що є об”єктивно необхідним навіть із технічних причин.

Висновок

Розроблений організаційно-економічний механізм регулювання процесів землекористування та забудови міста (містобудівельної діяльності) на основі правової норми земельного суперфіцію.

Як резюме, за результатами роботи можна зробити наступні висновки:

Механізми регулювання будівництва мають великий вплив на розвиток будівельної галузі, кон’юнктури ринків землі та нерухомості.

Функції механізмів регулювання будівництва полягають у прийтятті рішень про ведення будівництва певних об’єктів на певних земельних ділянків із урахуванням громадських та державних інтересів, пожежних, санітарних та екологічних норм та економічної доцільньності будівництва з точки зору забудовників та інвесторів.

Існуючі механізми не відповідають не відповідають потребам галузі через високу тривалість, високу вартість та нездатність забезпечити дотримання прав зацікавлених сторін.

Розвиток механізмів регулювання будівництва доцільно здійснювати в напрямки підвищення їх ефективності шляхом створення конкурентного середовища у сфері регулювання будівництва, створення конкуруючих механізмів.

Дієвим кроком до створення конкурентного середовища у вказаній сфері є впровадження додаткового механізму на базі норми суперфіцію.

1. Закон України „Про основи містобудування”

2. Цивільний кодекс України