Пришвидшення обміну інформацією між установами та організаціями, відповідальними за виконання різних функцій у системі регулювання будівництва. Як показує практика, лише -5-10 відсотка часу, необхідного для оформлення документів витрачається безпосередньо на їх обробку, 90-95% часу витрачається на передачу документів із одного підрозділу в інший та очікування обробки (різновид черги). Досягнення такого пришвидшення можливе за рахунок створення спеціалізованної комп’ютерної мережі, що об’єднає виконавців різних функцій, а також за рахунок інтеграції самих функцій, де це можливо та доцільно технічно або організаційно. Наприклад можлива інтеграція функцій надання технічних умов різними комунальними підприємствами шляхом створення єдиного комунального органу надання технічних умов.
Забезпечення забудовників інформацією про можливості ведення будівництва шляхом пришвидження роботи з інвентаризації земельних ресурсів міст, пошук вільних земельних ділянок та надання попередньої інформації про допустимі види забудови кожної земельної ділянки та можливості підключення до інженерних мереж.
Реалізація зазначених заходів потребує значних інвеститій у розвиток системи регулювання будівництва та великих і постійних зусиль з боку учасників системи. Проблема полягає у відсутності стимулів до такої роботи в установах та організаціях, що займають абсолютно монопольне поможення у виконаннні своїх функцій на прийнятті рішень. В описаній ситуації найбільш актуальним напрямком реформування системи регулювання будівництва є її демонополізація, створення конкуруючих центів прийняття рішень та альтернативних механізмів регулювання. Саме конкуренція є силою, що може створити стимули до полегшення отримання забудовниками земельних ділянок під будівництво, спрощення та пришвидшення оформлення дозвільної документації.
Як варіант варіант розвитку організаційно-економічних механізмів регулювання будівництва в напрямку їх демонополізації та створення більш сприятливих умов для забудовників розроблено механізм надання земельних ділянок під будівництво на основі правової норми земельного суперфіцію, що передбачена Господарським кодексом України, але поки, що рідко використовується на практиці.
Запропонований механізм не змінює вже існуючі механізми та не обмежує сферу їх застосування. Основним його призначенням є створення для потенційних забудовників додаткових можливостей входження у галузь, стимулювання розвитку будівельної галузі, ринку земель.
Розрахунок пропускної спроможності системи обслуговування забудовників по земельні ділянки та дозволи на будівництво показав, що для досягнення зменшення термінів розгляду звернень забудовників до нормативного значення (з 3,62 до 2 місяців, або в 1,8 рази) за рахунок підвищення пропускної спроможності системи кількість каналів обслуговування має бути збільшена в в 1,67 рази, на на практиці вимагає реформування всієї системи, що можливо за умови застосування описаних у роботі заходів та механізмів реформування.
Було виявлено, що затримки в обслуговуванні забудовників істотно позначаються на темпах економічного розвитку міста. Щомісяця вводиться багато різних об'єктів ділового призначення (майстерень, АЗС, автостоянок і інших об'єктів). Своєчасне введення таких об'єктів забезпечує додаткові робочі місця, податкові надходження в бюджети різних рівнів, підвищення якості життя населення. Втрачений підприємцями час на цьому етапі – це недоотриманий прибуток, невикористані можливості.
Правові передумови створення альтернативної процедури отримання земельних ділянок під будівництво існують. Функціонуючі зараз процедури спираються на правові норми оренди землі та приватної власності на землю. Новий громадянський кодекс між тим передбачає також правові норми емфітевзису та суперфіцію, що ведуть своє походження з римського права і є поширеними у європейській практиці. Емфітевзіс є правом на сільськогосподарське використання земельної ділянки, а суперфіцій якраз і є правом на будівництво та володіння нерухомістю на земельній ділянці і може служити основою для формування принципово нового механізму регулювання будівництва.
Регулювання відносин, що виникають у процесі встановлення, реалізації, припинення та захисту вказаних прав здійснюються на підставі норм глав 33 та 34 ЦК, статей 38, 39, 90 Земельного кодексу, законів України “Про основи містобудування”, “Про планування і забудову територій” тощо.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.