Аналіз судової практики. Причинний зв'язок між зазначеним діянням і наслідками

Аналіз судової практики:

При виконанні курсової роботи мною були вивчені матеріали судової практики за період з 2008 по 2012 рік.

Додаток № 1 являє собою Вирок Ямпільського районного суду Сумської області від 14 липня 2009 р.  щодо ОСОБИ-2., обвинувачуваного за ч. 1 ст. 122.

У даному вироку йдеться про заподіяння 03 травня 2009 року, біля 17.30 год., ОСОБОЮ_2 в стані алкогольного сп’яніння, потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у виді: крововиливу біля правого ока, в  тім’яній області голови, на правій боковій поверхні грудної клітини, на поперековій області зліва, на внутрішній задній поверхні правого плеча, на правій сідниці, перелому VІІІ та ІХ ребер справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 250 від 26.05.2009 року кваліфікуються, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.  

Родовим об’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК є здоров'я іншої людини, тобто стан людини, що відповідає рівневі його біологічного розвитку і дозволяє людині нормально жити і працювати, основним безпосереднім об’єктом є здоров’я потерпілого. Додатковим об’єктом є життя потерпілого.

Обов’язковою ознакою цього злочину є потерпілий, у даному випадку це ОСОБА-3.

Об'єктивна сторона у даному випадку має сукупність трьох обов'язкових ознак:

1) здійснення активних дій у виді спричинення умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень - шляхом завдання потерпілому ударів кулаком в обличчя, а потім палицею множинних ударів по тулубу ОСОБА_3 та одного удару в область голови;

2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження;

3) причинний зв'язок між зазначеним діянням і наслідками.

Суб’єктивна сторонаумисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень характеризується виною у формі умислу до заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження  і його наслідків.  

Суб'єктом злочину є ОСОБА-2, як фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до закону може наставати кримінальна відповідальність.

Таким чином, аналіз складу злочину, вчиненого ОСОБОЮ-2 дозволяє кваліфікувати скоєне за ч. 1 ст. 122 КК, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я потерпілого ОСОБА_3

При призначенні підсудному виду та міри покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який вину в скоєному визнав, дав по справі правдиві покази, та щиро розкаявся в скоєному, має постійне місце проживання де характеризується посередньо, проживає в цивільному шлюбі, не працює, потерпілий ОСОБА_3 претензій до підсудного не має.

Обставинами, які пом'якшують  покарання для підсудного ОСОБА_2 суд визнає те, що він вину в скоєному визнав, дав по справі правдиві покази, щиро розкаявся в скоєному, та відшкодував заподіяну шкоду потерпілому.   Обставинами, що   обтяжує покарання суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.  

Додаток № 2 – це вирок Замостянського районного суду Вінницької області від  22 жовтня 2009 року щодо ОСОБИ-3, ОСОБИ-4 та ОСОБИ-5, які спільно вчинили відкрите викрадення майна.

        Так, попереднім слідством і судом було встановлено, що  21.01.2009  року о 00 год. 15 хв., підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступивши в попередній зговір перебуваючи на залізничній колії Залізничного вокзалу АДРЕСА_1, біля огорожі Хімзаводу з метою відкритого викрадення чужого майна, з корисних спонукань, побачивши громадянина ОСОБА_6., наздогнали його, після чого, ОСОБА_3, погрожуючи побиттям, висунув вимогу надати мобільний телефон та гроші. Усвідомлюючи чисельну перевагу нападників та неможливість чинити опір, ОСОБА_6. витягнув з правої кишені штанів мобільний телефон та гаманець в якому були гроші в сумі 25 грн. та передав ОСОБА_3.  Після чого, продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_3 відкрито, шляхом ривка заволодів рюкзаком ОСОБА_6., який до цього висів на плечі останнього. Викрадений рюкзак ОСОБА_4. передав ОСОБА_4  та ОСОБА_5, що стояли поряд. Отримавши рюкзак,  ОСОБА_4 та  ОСОБА_5, реалізуючи  злочинний умисел направлений на протиправне незаконне збагачення, з метою відшукання цінних речей почали оглядати рюкзака. В цей час ОСОБА_3 відкрито, проти волі ОСОБА_6., з метою відшукання цінних речей оглянув його кишені. Не знайшовши іншого майна, яке б представляло цінність, відкрито заволодівши майном ОСОБА_6., а саме мобільним телефоном марки «Нокіа Н-72» в корпусі чорного кольору вартістю 1624 грн., рюкзаком синього кольору вартістю 500 грн., шкіряними рукавичками та грошима в сумі 25 грн., всього на загальну суму 2149 грн. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побігли в напрямку мікрорайону «Тяжилів».  Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3.., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, громадянину ОСОБА_6 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 2149 гривень.