У Законі говориться про рекламу в друкованих засобах масової інформації. Обсяг реклами, її тематика в друкованих засобах масової інформації визначаються ними самостійно. Друковані засоби, що поширюються за підпискою, зобов'язані в умовах підписки відзначати кількість реклами загалом, обсязі видання.
У Законі регламентується зовнішня реклама. До зовнішньої реклами належить будь-яка реклама, що розміщається на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, розташованих просто неба, на фасадах будинків і споруджень. Порядок розміщення зовнішньої реклами установлюється відповідними місцевими органами влади в границях їхньої компетенції (без втручання у форму і зміст реклами). Згода на розміщення зовнішньої реклами на будинках і спорудженнях також додатково надається їхніми чи власниками уповноваженими ними органами (особами). Інформація (вивіска) про особи, розміщена на фасаді, біля входу (в'їзду), чи про її продукцію у вітрині спорудження, у якій це особи займає приміщення, не має потребу в одержання дозволу місцевого органа влади.
Реклама не повинна містити чи тверджень зображень неповнолітніх у небезпечних чи ситуаціях за обставин, що у випадку їхньої імітації можуть завдати шкоди неповнолітньому чи іншим особам, а також інформації, здатної викликати зневажливе відношення неповнолітніх до небезпечного для здоров'я і життя ситуацій.
Реклама щодо інших видів підприємницької діяльності, що вимагають спеціального дозволу, повинна містити посилання на номер діючої ліцензії і найменування органа, що її видав.
У Законі також говориться про рекламу, що повідомляє про зниження цін на продукцію (розпродаж), зокрема: реклама про зниження цін на продукцію (розпродаж) повинна містити зведення про місце, дату початку і закінчення розпродажу, а також процентне співвідношення розміру зниження до попереднього ціні реалізації товару.
В останньому розділі Закону регламентується контроль за дотриманням законодавства про рекламу.
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють:
Міністерство України в справах преси й інформації;
Державний комітет України по справах захисту прав споживачів;
Антимонопольний комітет України;
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. У заключній частині Закону, говориться про відповідальність за порушення законодавства про рекламу.
З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів і учасників рекламного процесу державні органи, можуть забороняти рекламу, що піднімає вимоги законодавства про рекламу, і вимагати її публічного спростування.
Державний комітет зі справ захисту прав споживачів має право накладати штрафи на суб'єктів підприємницької діяльності:
а) за поширення реклами щодо продукції, чи виробництво реалізацію якої заборонений законодавством України;
б) за поширення реклами, забороненої чинним законодавством;
в) за порушення порядку виготовлення і поширення реклами;
г) за недотримання вимог законодавства щодо змісту і вірогідності реклами.
Рішення в справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до чи суду арбітражного суду у встановленому порядку.
У Законі говориться про порядок спростування несумлінної реклами
а) публічне спростування несумлінної реклами здійснюється чи добровільно за рішенням суду.
б) публічне спростування несумлінної реклами здійснюється за рахунок винної особи.
в) публічне спростування несумлінної реклами здійснюється через той же рекламний засіб і в тім же порядку, у якому здійснювалася реклама.
Підприємство дотримує діючого законодавства України і несе повну відповідальність за свої дії в адміністративному, карному порядку.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.