Проектування столярного цеху в м. Суми, страница 11

      Для пересування монтажників по конструкціям за­стосовують спеціальні міцні й надійні монтажні дра­бини, трапи і пересувні помости. Для пе­реходів по нижньому поясу ферм застосовують на­тягнутий міцний канат для карабінів застережних по­ясів. Місця закріплення запобіжних поясів вказує май­стер.

      Під час монтажу уникають розгойдування еле­ментів, а стропують їх інвентарними стропами, облад­наними коушами  і пристроями, які замика­ються.

      Змонтовані міжповерхові перекриття будинків об­городжують поручнями заввишки 1м з бортовими і середніми проміжними елементами і обладнують по­переджувальними сигналами.

      До монтажних робіт допускаються робітники, які досягли 18 років, мають III розряд і вище та стаж ро­боти більше року. Вони повинні пройти медичний огляд, вивчити правила техніки безпеки, скласти ек­замени і отримати посвідчення. їх забезпечують вип­робуваними запобіжними поясами, касками, спецвзуттям та спецодягом.

Техніка безпеки під час земляних робіт:

Земляні роботи переважно механізовані, в данному випадку ведеться вереття котловану екскаватором. Встановлюють пер­ший ярус кріплень; потім розробляють грунт; у піща­них і гравійних грунтах —до 0,4 м; у супісках —до 0,6 м; у суглинках, глинах і сухих лісоподібних грунтах — не більш як до 0,8 м; в особливо щільних — до 1 м.

Вийнявши грунт нижче від першого ярусу вста­новлених кріплень, треба відразу встановити кріплення другого ярусу. Розробляти грунт нижче треба в та­кому самому порядку. Починаючи з другого ярусу, роз­пірки у виїмках встановлюють вручну. Якщо грунт ви­кидають з глибини понад 1,8 м, то влаштовують спеціальні настили, полиці з бортовою дошкою зав­вишки 15 см. У глибоких виїмках роблять кілька таких полиць урозбіг. Полиці повинні бути вільними. З ро­бітниками проводять інструктаж, ознайомлюють з пра­вилами техніки безпеки та сигналами, що можуть по­даватися. При механізованому копанні стінки кріплять готовими щитами, не допускаючи пошкоджень кріплень, а також забезпечуючи машини звуковою сигналізацією.

Найчастіше ці роботи виконують одноковшовим ек­скаватором, під час руху якого стрілу встановлюють чітко в заданому напрямі, а спорожнений ківш піднімають на 0,5...0,7 м від землі. Для роботи екскаватора роблять надійний майданчик, а при переміщенні через міст, ес­такаду беруть дозвіл від організацій, яким ці споруди належать перевіряють стійкість цих споруд.

Кожний екскаватор повинен мати паспорт, де за­значено найбільший кут похилу, при якому можна про вадити його спускання і піднімання. Якщо кут буде більший за паспортний екскаватор переміщують за до­помогою трактора або лебідки в присутності керую­чого роботами. Грунти розробляють відповідно до ПВР і технологічних карт на земляні роботи.

Під час роботи екскаватора не повинно бути лю­дей під ковшем або стрілою, а інші роботи можна ви­конувати лише на відстані, більшій за радіус дій екс­каватора, плюс 5 м. Будь-які роботи з боку вибою заборонені, не допускається створення «козирків» з грунту. У радіусі дій екскаватора не повинно бути електропроводів, не можна відривати ковшем при­мерзле до землі каміння, колоди, балки та інші пред­мети, бо екскаватор може перекинутися. Навантажу­вати грунт екскаватором на автомашини можна лише збоку або ззаду при відсутності у зоні робіт людей.

По закінченні робіт і під час перерви стрілу по­трібно відвести від забою, а ківш опустити на зем­лю. Під час тривалих перерв екскаватор відводять на 2 м від виїмки, а під гусениці з обох боків кладуть підкладки.

Якщо роботи ведуть скреперами, ними не можна наближатись менш як на 0,5 м до бровки виїмки і ближче як на 1 м до бровки укосу насипу.

Коли працює бульдозер, відвал його не повинен ви­суватися на бровку укосу виїмки, щоб бульдозер не перекинувся, а великі камені та пеньки слід прибрати.

Робота скреперів і бульдозерів при похилах, більших, ніж зазначені в паспорті, заборонена, а відстань між скреперами при одночасній роботі має бути не мен­ша ніж 10 м.