Проектування столярного цеху в м. Суми, страница 10

При виконанні розробки ґрунтового шару повинний попередньо зніматися і складуватися для подальшого використання. Допускається не знімати родючий шар: при товщині його менш 10 см, при розробці траншей шириною 1 м і менш. Зняття і нанесення родючого шару варто робити, коли ґрунт знаходиться в немерзлому стані. Не допускається не передбачена проектною документацією вирубка дерев і чагарників, засипання ґрунтом стовбурів і кореневих шийок деревинно-чагарникової рослинності. .

Виробничі і побутові стоки, не повинні забруднювати навколишнє середовище.

Усі ці впливи активізують ерозійні процеси в ґрунтах, викликають руслові деформації на переходах через ріки, порушують рельєфо утворення. Вплив на навколишнє середовище при експлуатації виявляються протягом більш тривалого періоду часу, чим при будівництві. Виникаючі витоки продуктів, що транспортуються, вихлопи двигуна й інші впливи приводять до забруднення ґрунтів, рік і водойм уздовж траси комунікацій.

Таким чином, рішення проблеми навколишнього середовища при будівництві комунікацій повинне базуватися на біологічних, екологічних, економічних і інженерно-технічних дослідженнях.

Техніка безпеки під час монтажних робіт:

Основними причинами травматизму під час монта­жу конструкцій є:

      -  відсутність засобів індивідуального захисту та нагляду за їх застосуванням.

      - недотримання технологічної послідовності мон­тажу збірних ко  нструкцій;

      -   несправність такелажних пристосувань та непра­вильне стропування конструкцій;

      -   відсутність огорож пристроїв і відповідного об­ладнання для цих робіт.

Проект виконання монтажних робіт погоджують з відповідними відомствами і організаціями, максимально механізують, використовуючи справні машини та механізми. Бригадир, який керує монтажем, і всі мон­тажники повинні ознайомитися з ПВР та технологіч­ними картами, дотримувати послідовності операцій застосування допоміжних пристроїв, особливо розчалок, траверс, якорів, стропів та засобів стропування.

      Перед монтажем конструкції та устаткування очи­щають від бруду, льоду та іржі, намічають осьові лінії та у разі необхідності підсилюють конструкції наклад­ками. Конструкції без монтажних петель піднімати заборонено; на них влаштовують драбини, риштуван­ня, помости, тимчасове кріплення тощо. Подаванням конструкції на висоту керує одна особа — бригадир, майстер чи виконроб. При великих відстанях, що не охоплює зір, з машиністами встановлюється дистан­ційний зв'язок.

      Розстроповують елементи монтажу тільки після міцного і надійного закріплення їх. Фарбування та антикорозійний захист конструкцій і обладнання про­водять до початку монтажу, а в місцях стиків конст­рукцій — після монтажу.

      Щоб запобігти небезпеці, особливу увагу приділя­ють своєчасному випробуванню, оглядам та ремонту стропів та інших пристроїв і обладнання. Під час мон­тажних робіт забороняється:

      -   перебувати робітникам в захватці на розташо­ваних нижче поверхах;

      -   горизонтально підтягувати збірні елементи кра­ном, перш ніж їх підняти;

      -    допускати тертя стропів, тросів та інших при­строїв чи перелом їх на гострих ребрах конструкцій; щоб уникнути цього, підкладають дерев'яні підкладки;

      -   порушувати правила і норми складування залі­зобетонних конструкцій;

      -   виконувати монтажні роботи в котлованах, де є тріщини на похилах або несправності в кріпленнях;

      -  переносити конструкції краном над робочим місцем монтажників;

      -  проводити монтажні роботи, коли сила вітру до­сягає 15 м/с і більше або настає ожеледь, гроза чи падає великий сніг, а також монтувати вертикальні глухі панелі, якщо сила вітру становить 10 м/с і більше;

     -  залишати підняті елементи у висячому положенні.

      Тимчасові розчалки монтованих елемментів закрі­плюють за надійні опори. Для роботи монтажників застосовують інвентарні риштування і помости.