Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці, страница 7

   Один із найвпливовіших недавно напрямів сучасної економічної думки — монетаризм (концепція формувалася в 60-і роки XX ст., найвідоміший представник — вчений США М. Фрідмен) вважає регулювання грошової маси визначальним фактором впливу на динаміку доходів, що стан грошового обігу віддзеркалює розвиток суспільного господарства в цілому. Слабкою стороною тут є ігнорування виробництва. Тому нинішні послідовники монетаризму все більше схиляються до поєднання цієї течії з кейнсіанською моделлю макро-економічного розвитку.

   Економічні закони руху грошей визначають їх кількість, необхідну для забезпечення нормального обміну товарів на ринку. Об'єктивні вимоги зводяться до встановлення рівноваги грошової і товарної маси в обігу. Залежно від існуючих грошових систем діють і відповідні закони їх регулювання.

   Закон обігу повноцінних грошей можна представити у формалі¬зованому ВИГЛЯДІ:

де: КГ — кількість грошей, необхідних для обігу;

ЦТ — сума цін товарів і послуг, що реалізуються на ринку;

0 — число обертів однойменних грошових одиниць.

Це значить, що кількість грошей в обігу має відповідати сумі цін товарів з урахуванням швидкості руху грошових одиниць. Останнє пояснюється тим, що кожна монета, наприклад, протягом певного пе¬ріоду (року) може переходити з рук у руки багато разів, тобто реалі¬зує ціну не одного, а ряду товарів. Чим швидше рухаються гроші, тим ефективніше вони служать людям.

   Функція платежу з появою кредитних грошей дала можливість значно скоротити наявні в обігу гроші. Особливо вигідним є поширення взаємних заліків боргових зобов'язань без готівки на руках. Тим самим досягається економія в кількості грошей, необхідних для обігу. Деяка частина грошей має задовольняти потреби населення в заощадженнях та інших накопиченнях, що відбувається поза ринком. Аналогічно необхідно поновлювати ті паперові гроші, які зносилися, втратили свій вигляд і позначки захисту. Резервні національні валюти окремих держав обслуговують обмін у міжнародних зв'язках. Тому емісія сучасних грошей має враховувати й ці фактори.

   Подібно до металістичної грошової системи кількість паперово-кредитних грошей в обігу також має дорівнювати сумі цін товарів, але з урахуванням зменшення готівки, викликаного платежами, що взаємно погашаються, і кредитними угодами. Сутність же даного закону полягає в тому, що випуск неповноцінних грошей номінально має бути обмеженим вартістю золотих грошей, необхідних для обігу. Або по-іншому, кількість паперово-кредитних грошей не повинна переви¬щувати символічно представлене золото, яке вони замінюють в обігу.

   Таким чином, закон обігу паперово-кредитних грошей базується на законі обігу золотих грошей. Кількість перших повинна відповідати золоту, необхідному для нормального товарного обігу. В такому разі грошові знаки будуть обертатися по вартості тієї кількості золота, яка позначена в їх номіналах. Стихійне прирівнювання «вартості» паперових грошей до вартості замінюваних ними золотих грошей відбувається в обміні за допомогою цін.

   Порушення вимог законів грошового обігу веде до інфляції з її тяжкими соціально-економічними наслідками і може викликати руйнування господарства, як це трапилося в Україні при переході до капіталістичного ринку.

3.Інфляція як негативне економічне явище