Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці, страница 4

   Вартість різних товарів виражається ідеально у певних кількостях золота. Прийнята вагова кількість золота за одиницю виміру в якості грошової одиниці називається масштабом цін.

   Необхідно розрізняти міру вартості і масштаб цін. Перша — функція соціальна: за вираженням вартості товарів приховується зведення усіх видів конкретної праці до абстрактної праці. Це відбувається об'єктивно. Напроти, масштаб цін виконує чисто технічну функцію, він суб'єктивно встановлюється державою у законодавчому порядку. Функція грошей як міри вартості реалізується через масштаб цін у процесі стихійного ціноутворення.

   З появою грошей безпосередній обмін товару на товар (Т1 -Т2) змінився на процес обігу товарів (Т1 - Г - Т2): перетворення товару на гроші (продаж) і зворотне перетворення грошей на інший товар (купівля). Інакше кажучи, у процесі товарного обігу гроші відіграють роль посередника в обміні товарів. В цьому й полягає така функція грошей як засіб обігу.

   На відміну від функції вартості, яку виконують лише ідеальні (повноцінні) гроші, для здійснення засобу обігу гроші повинні бути в наявності. Тобто необхідні реальні гроші. Крім того, засобом обігу можуть служити й неповноцінні гроші (знаки вартості). Паперові гроші не можуть прямо виконувати функцію міри вартості, оскільки вони не мають власної вартості. Паперові гроші є знаками золота, які виступають в якості засобів обігу. Кожна держава у межах своєї країни примусово встановлює курс паперових грошей. Надмірний їх випуск часто використовується для перекладання державних витрат на плечі населення. За рахунок зниження життєвого рівня більшості людей збагачується невелика частина суспільства, що відбувається під час інфляції.

   Функція грошей як засіб утворення скарбів та накопичення полягає в тому, що гроші ніби розривають свій обіг, коли товари продаються не для придбання інших товарів, а для збирання грошей, їх нагромадження. Продавець товарів перетворюється у носія скарбів. З розширенням товарного обігу зростає влада грошей. Вони стають втіленням багатства, перетворюються у знаряддя панування володаря грошей над іншими людьми.

   Слід мати на увазі, що функцію скарбів можуть виконувати лише повноцінні (золоті) і реальні гроші. В період золотого стандарту скарби здійснювали роль стихійного регулятора грошового обігу: частина золотих грошей виходила з обігу, або поверталась до нього у випадку зміни товарообороту. При цьому кількість грошей завжди відповіда¬ла необхідності їх в обігу. На сучасному етапі паперові гроші функції скарбів не виконують, оскільки не існує розміну грошових знаків на золото. Але має місце накопичення паперових та ін. замінників гро¬шей, що викликає певні суперечності, створює формальні можливості для інфляції та економічної кризи.

   З розвитком товарного виробництва у результаті виникнення кредитних відносин гроші стали здійснювати функцію платежу. Наприклад, виробники сільгосптехніки намагаються її реалізувати після закінчення технологічного виготовлення, але фермери ще не закінчили процес виробництва своєї продукції в даний момент, а тому не мають наявних грошей для придбання необхідних їм знарядь праці. В такому разі можлива продажа машин у кредит, тобто з відстрочкою сплати за товар. Продавець стає кредитором, а покупець боржником. Взамін на отриманий товар фермер видає машиновиробнику боргове зобов'язання — вексель, по якому покупець обов'язково має сплатити вартість товару через певний строк.

   Під час продажі товарів у кредит гроші виступають ідеально як міра вартості, засобом же обігу служить боргове зобов'язання (вексель). При настанні строку виплати грошей вони поступають в обіг, але не як засіб обігу, тобто не як гроші, безпосередньо протиставлені товарам, а як засіб платежу. Гроші служать також засобом платежу при видачі заробітної плати, сплати податків, проїзду у громадському транспорті і т. д.