3) гіперінфляція особливо небезпечна. Ціни іноді зростають що денно на декілька відсотків, а протягом року — на тризначні цифри. Це веде до соціально-економічної катастрофи, хаосу не лише в товарно-грошових відносинах, а й господарстві в цілому. Обвально знижується життєвий рівень населення. Паперові гроші майже перестають виконувати свої функції. Держава не здатна утримувати порядок, її роль фактично зведена до «нічного сторожа» (по А. Сміту) на ринку.
Розрізняють також інфляції: надлишкового попиту, надлишкової пропозиції (витрат), номінальну і реальну, цінову, помірну, очікувану і не прогнозовану, відкриту і приховану та ін. Але це скоріше не види, а форми прояву інфляції та її регулювання.
Наслідки інфляції
В історії можна знайти приклади, які ніби свідчать, що інфляція має не лише мінуси, а й плюси. Дійсно, відкрита інфляція, породжуючи безперервний, не-контрольований державою ріст цін, викликає сліпу реакцію ринкового механізму: дещо підвищується ділова активність, розширюється виробництво і зайнятість. Але цей тимчасовий ефект лише загострює інфляційну недужість, ускладнює і продовжує її. Свідомо зпровоковані інфляційні буми з метою стимулювання економіки нічого доброго не принесли. Вони нагадують лікування тяжкої хвороби наркотичними препаратами: створюється видимість спочатку покращення стану здоров'я, а далі знижується опір організму і хвороба прогресує ще більше. Тому домінує точка зору, що інфляція — феномен виключно не¬гативний. В її механізмі позитивних рис немає. Це абсолютне зло.
Якщо ж досить умовно відзначити якусь рушійну силу інфляції, то лиш в тому, що вона є здоровою реакцією економічного організму на фінансовий розлад, спроба подолати його, досягти рівноважного стану між товарами і грошима. Дж. Кейнс підкреслює в даному разі двоїстий характер наслідків інфляції, який полягає у двох її стадіях. Перша характеризується помірними темпами інфляції, спрямованої на розширення виробництва і в незначній мірі — на ріст цін. Друга стадія — це дійсна інфляція: зростання витрат, дезорганізація грошового обігу, подавлення виробництва і т. п., тобто руйнування економічних засад існування суспільства.
Найстрашнішими є соціальні наслідки інфляції: погіршення життя трудящих, збільшення безробіття, знецінення заощаджень, підрив мотивації до праці, посилення майнової диференціації населення і соціальної несправедливості, що веде до антагоністичних суперечностей у суспільстві. Цьому в значній мірі сприяє «заохочення» інфляцією злочинної діяльності на ринку, корупції, мафії, лобізму та ін. форм бандитизму в державі.
У політичному відношенні інфляція підриває довіру людей до своєї валюти і влади, знижує імідж уряду, падає міжнародний престиж кра¬їни, яка стає ненадійним і непривабливим економічним партнером на світовому ринку.
Згубність морально-психологічних наслідків інфляції полягає у глибокому розчаруванні населення власним життям, економікою і державою. Інфляція підживлює фетишизм (ф fеіісhе — чудодійність речей). Це обожнювання товару (в т.ч. грошового), відчуття панування над людьми певних речей, передусім грошей, придання їм у свідомості надприродної сили. У людей складається враження про містичність речей і приреченість перед ними. Відбувається підсвідоме уречевлення економічних відносин. Товари і гроші перетворюються на самостійну суспільну силу, що визначає нікчемність долі людей, збагачує олігархів і доводить до злиденності більшість населення. Індивідуальність поступається егоїзму. Лідерами і авторитетами стають не чесні особи із харизматичними даними, а криміналісти — багатії. Піддається сумніву природна гуманістична мета народного господарства. Виробничі відносини зводяться до речових. Створюється враження, ніби самі речі мають суспільні властивості від природи, буцім-то між неживими предметами існують суспільні зв'язки. Таким чином, товарно-грошовий фетишизм підпорядковує об'єктивність стосунків у праці суб'єктивному містицизму. Це своєрідна ідеологія легалізації тіньового капіталу. Країні ж і державі потрібні громадяни-трудівники з нормальною, здоровою ринковою психологією.
Боротьба с інфляцією
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.