Гроші та закони їх обігу. Ціна в ринковій економіці, страница 9

   В цей же період виникають концепції «інфляції попиту» та «інфляції витрат виробництва», автори якої В. Торн, Є.Чемберлін (США), А.Пігу (Англія) та ін. Інфляція пов'язується ними з динамікою цін і витрат виробництва на мікрорівні. Головною причиною підвищення цін на¬зивається ріст заробітної плати, що призводить до збільшення витрат виробництва, відшкодування яких перекладається на споживачів. Але практика свідчить, що окремі періоди зростання реальної зарплати супроводжуються зниженням цін (під час економічного піднесення).

   Представники соціологічного інституціоналізму намагаються досліджувати інфляцію комплексно як багатофакторне явище. Проте їх підхід у кінцевому підсумку мало чим відрізняється від теорії спі¬ралі «заробітна плата — ціни». Надається перевага хіба що могутній монопольній силі профспілок, яка дає змогу добиватися надмірної заробітної плати. А це сприяє зростанню інфляції.

   Протилежні засади обґрунтовує марксистська інфляційна теорія. Вона не ототожнює інфляцію з динамікою цін, витрат, зарплати і т. д. Інфляція відноситься до загострення суперечностей процесу відтворення, передусім виробництва і розподілу, щодо яких суперечності грошового обігу є похідними. Згідно з поглядами К. Маркса, інфляція зпричинена, насамперед, порушенням законів грошового обігу, виконуваних грошима функцій, а за капіталістичного способу виробництва — ще й особливостями циклічності економіки, дією закону нерівномірності розвитку суспільного господарства.

Причини інфляції

    Інфляція, безумовно, породжується багатьма факторами. Вони неоднаково впливають на її рівень в часі і просторі, залежно від конкретного стану економіки, ситуації на ринку, державної політики тощо. Причини бувають об'єктивні і суб'єктивні.

   До об'єктивних причин інфляції можна віднести стихійні лиха і крупні аварії, епідемії, неврожаї через несприятливі природні умови, а також війни, глобальні проблеми сучасності. Все це ускладнює забезпечення нормального і гармонійного ведення господарства. Значні кошти і цінності вимушено витрачаються на непродуктивні цілі, не на збільшення вартості, а на відновлення попереднього стану, або ж і просто втрачаються. Це негативно позначається й на сфері обігу.

   Особливу увагу привертають суб'єктивні причини інфляції. Серед них можна виділити:

—        диспропорційність економіки, невідповідність її структури вимогам ринку;

—        відставання науково-технічного прогресу, неіноваційність технологій, недостатня якість продукції;

—        дефіцитність державного бюджету, зокрема, надмірні витрати мілітаристського спрямування;

—        нестабільність грошового обігу, надмірна емісія паперових грошей, нелегальне виготовлення фальшивих грошей;

—        недосконалість фінансово-кредитних відносин, податкової системи і ціноутворення;

--- неврегульованість розподілу доходів населення і використання заощаджень, перевищення темпів росту заробітної плати стосовно загального рівня продуктивності праці;

—        монополізація виробництва і ринку, їх тінізація;

—        відставання    інтеграції    національної    економіки     у    світове

господарство.

   Ці та інші негативні причини, внутрішні і зовнішні, є результатом некомпетентної соціально-економічної політики держави, ігнорування або недотримання нею вимог об'єктивних економічних законів суспільного розвитку. Тому, як для прикладу України,„маємо те, що маємо».

Види інфляції

   Інфляцію можна класифікувати за різними критеріями. Найчастіше враховується відсоткове перевищення в обігу грошової маси над товарною. Це ступінь порушення вимог законів грошового обігу. За такою ознакою інфляція буває:

1)         повзуча < 5 %. Ціни ростуть повільно і не перевищують за рік вказану величину. Ситуація в основному контролюється державою, що під силу усім економічним системам. Небезпека полягає у мож¬ливості з часом посилення «знецінення» грошових знаків;

2)         галопуюча > 5 %. Інфляція обчислюється, як правило, двозначними цифрами щороку. Ціни змінюються швидко, як і погіршується ситуація в економіці. Різко падають чинники  господарювання. Наступає криза грошової і фінансово-кредитної систем;