3.1.3Розраховуємо середнє значення струму, що споживається від джерела транзисторами кінцевого каскаду VТ4,VТ5:
Ік0 ≥ ( 0,01...0,1 ) Ікm(VT4,VТ5)=0,02*3,3=66мА
Ікмах=Iкm(VТ4,VТ5)+IкО=2.22+0,066≈2,3 А < Iкмах доп=10 А
3.1.4. На статичних характеристиках транзисторів КТ818Б(КТ819Б) Рис.2.2 будуємо динамічну характеристику. По вхідних характеристиках транзисторів визначаємо відповідні значення :
Рисунок 3.2 – Статичні характеристики транзисторів КТ818Б(КТ819Б)
Ібm(VТ4,VТ5) = 97,5 мА , Іб0 (VТ4,VТ5)= 2,5 мА , Uб0(VТ4,VТ5)= 0,6 В , Uбm(VТ4,VТ5) = 0,9В .
3.1.5Визначаємо вхідну потужність, що розсіюється на колекторі VT3.
Рвх=(Uкm+Uбm)Iбm/2=(18+0,9)97,5*10-3 /2≈1 Вт
3.1.6 Визначаємо вхідний опір змінному струму ділянки база-емітер транзисторів VT4, VT5
Rвх.пл.~=Uδm+Ukm/ Іδм=0,9+18/97,5mA=194Ом
3.1.7 Визначаємо коефіцієнт підсилення по потужності і по напрузі
Кр=10LgРвих/Рвх=10Lg20/1=13,01 дБ
Кu=Ukm/(Ukm+Ubm)=18/(18+0,92)=0,94
3.1.8 Розраховуємо коефіцієнт нелінійних спотворень підсилювача потужності.
а) Загальний коефіцієнт нелінійних спотворень складного кінцевого каскаду дорівнює сумі коефіцієнтів нелінійних спотворень каскадів на транзисторах Т2 і Т3 . Розрахунок проводимо методом п’яти ординат:
Rг(Т2,Т3)=(0,2…0,5)Rвх.пл.~=0,4*194=77,5 Ом
б) будуємо скрізну характеристику Ік=f(Ег) , Рис. 2.3. , де Ег - напруга еквівалентного генератора, Егі=ІбіRг+Uбі , де Rг=0,5Rвх.пл.~ . Розраховуємо текучі значення Ег для всіх значень колекторного струму.
Риснок 3.3 Скрізна характеристика
ЕГ1=100*10-3*77,6+1,5=9,26
ЕГ2=75*10-3*77,6+1,3=7,12
ЕГ3=50*10-3*77,6+1=4,9
ЕГ4=2,5*10-3*77,6+0,6=0,8
в) на скрізній характеристиці відстань по осі напруг ділимо на чотири рівних відрізки та визначаємо значення додаткових величин колекторних струмів:
Iмах=3,37 І1= 2,1 І0= 1,35 І2=0,5 Iмін=0,066
г) для методу п’яти ординат визначаємо п’ять значень величин струму: амплітуди 1,2,3 та 4-ї гармонік колекторного струму та середньої складової:
I1m=(Imax.-Imin+I1-I2)/3=(3,37-0,066+2,1-0,5)/3=1,64
I2m=(Imax+Imin-2I0)/4=(3,37+0,066-2*1,35)/4=0,16
I3m=(Imax-Imin-2(I1-I2))/6=(3,37-0,066-2(2,1-0,5))/6=0,017
I4m=(Imax+Imin-4(I1+I2)+6I0)/12=(3,37+0,066-4(2,1+0,5)+6*1,35)/12=0,09
д) розраховуємо коефіцієнт нелінійних спотворень:
КГсе =Ö(I2mb) 2+I3m2+(I4mb) 2/I1m
де, b=0,1…0,15 - коефіцієнт асиметрїї.
Кгсе=Ö(0,16*0,1)2+(0,017)2+(0,09*0,1)2/1,64=0,015
Дійсна величина коефіцієнта нелінійних спотворень
КГск(Т2,Т3)=КГсе(1-Кuеп) , де
Кuеп(Т2,Т3)=Uкм(Т2,Т3)/(Uкм(Т2,Т3)+Uбм(Т2,Т3))=0,94
Звідси: КГск(Т2,Т3)=9*10-4=0,09%
3.1.9Визначаємо величину розділової ємності Сд та її тип:
Сд>1/2pFнRн √ (Мн2-1)=1/(2*3,14*50*4√(1,332-1))=908мкФ
По ряду Е-24 Сд = К-50-6-1000мкФ´63 В -20%+80%
3.1.10 Уточнюємо величину частотних спотворень в області вищих частот:
Мвск= Ö1+(2pFв) 2 t еп2 (Т2,Т3)=√1+(2*3,14*14000)2(1,84*10-9)2=1(0 дБ)
Со=Ск*h21емін +См = 115*10-12 20+20*10-12=2,3*10-9 Ф
Постійна часу емітерного повторювача дорівнює:
t еп=СоRн/1+SоRн=2,3*10-9*4/1+1*4=1,84*10-9 с
Мврозр.=Мвтр+Мвск<Мвпопер.розрах. ,
3.1.11 Знаходимо величини колекторного струму та потужності, що споживається від джерела живлення:
І0=0,32(Ікм+Ік0(p - 1))=0,32(3,3+66*10-3(3,14-1))=1,1 А ,
Р0=ЕкІ0=40*1,1=44 Вт .
3.1.12 Вичисляємо коефіцієнт корисної дії підсилювача потужності:
h=(Рвих./Ро)100%= (30/44)100%=68 %
Рк=0,5Рвих(1-h/h)=0,5*30(1-0,68/0,68)=7 Вт‹Ркдоп. без радіатора=10 Вт
3.1.13 Разраховуємо опір навантаження попереднього каскаду підсилення Rн1 та його тип :
Rн1=0,4*Ек/(Ікоvт1+2Ібо.пп.)
де, величина колекторного струму на транзисторі VT3:
IкОvт1≥(1,2…1,3)[IкмінVТ1+IБМ.ПП.]=1,3[10*10-3+97,5*10-3]=0,14 А
Rн1=0,4*40/(0,14+2*2,3*10-3)=110 Ом
PRн1 =(0,4Ек)2/Rн=(0,4*40)2/110=2,3 Вт
По ряду Е24 Rн1:ВС-5-110 Ом ±5% (вуглецевий)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.