Предмет і завдання економічного аналізу. Метод і методичні прийоми економічного аналізу, страница 3

Методика- це сукупність способів і прийомів, які виконуються в певній послідовності для вирішення аналітичних завдань.

Основними елементамиметодики економічного аналізу в науковій літературі [33] прийнято вважати:

-  мету й завдання економічного аналізу;

-  об'єкти аналізу;

-  систему показників, за допомогою яких буде вивчатися кожний
об'єкт аналізу, їхня взаємозалежність і взаємообумовленість;

визначення     послідовності     й     періодичності     проведення аналітичного дослідження;

-  джерела інформації, на підставі якої буде здійснювати аналіз;

-  методи дослідження об'єктів;

-  вимір впливу факторів на результати діяльності;

-  способи відображення аналітичних даних;

-  організаційне забезпечення аналізу;

-  технічне забезпечення обробки аналітичної інформації.

Метод і методика економічного аналізу базуються на використанні загальновідомих методів досліджень: аналіз і синтез, індукція й дедукція.

Аналіз і синтез - це методи наукового дослідження, які використовуються на всіх етапах пізнання. Вони визначаються як процес умовного розподілу об'єкта на частини з метою більш детального вивчення кожної з них і також умовного їхнього об'єднання в ціле. Поділ цілого на складові частини дозволяє виявити будову досліджуваного об'єкта: структуру, істотної й несуттєве, тенденції розвитку елементів і властивостей і т.д.

Індукція - це форма пізнання, при якій загальне судження виходить на основі одиничних або частинних посилань, і метод наукового дослідження, пов'язаний з узагальненням спостережень. При використанні цього методу відбувається перехід від одиничного й частки до загального.

Дедукція - це порядок руху думок від загального до частинного або, інакше кажучи, це визначення невідомого через те, що раніше досліджено й було відомо. У сучасній методології науки з поняттям дедукції пов'язане більше вузьке розуміння - процес, що передбачає перехід від передбачення до висновків і їхніх формулювань на підставі застосування правил, які гарантують вірогідність останніх при вірогідності перших.

Наприклад, при проведенні фінансово-економічного аналізу найбільш доцільним є використання дедуктивного методу, при якому спочатку вивчаються фінансові показники роботи підприємства (рентабельність, платоспроможність, оборотність капіталу й ін.), а потім ці показники деталізуються, розділяються на окремі частинні показники, що впливають на узагальнюючі.

При проведенні функціонально-вартісного аналізу можна використовувати індуктивний метод пізнання, коли спочатку вивчаються окремі функції елементів, що входять до складу виробу, що виготовляється, і витрати на них, а після цього досліджується загальна вартість виробу, що готується до випуску, і здійснюється порівняння її з витратами або вартістю аналогічного виробу з метою забезпечення конкурентоспроможності цього виробу. У цілому в економічному аналізі методи дедукції й індукції використовуються одночасно.

2.2. Методичніприйомиекономічногоаналізу

При проведенні економічного аналізу застосовується сукупність прийомів, які можна умовно підрозділити на традиційні й економіко-математичні.

Основними традиційнимиметодичними прийомамиє:

1)    прийомпорівнянь,   за  допомогою   якого   аналізоване   явище
рівняється   з   іншими   одноякісними   явищами   з   метою    виявлення
загальних рис або розходжень між ними;

2)  використанняабсолютних, відноснихтасередніхвеличин]

3)       методгрупуванняінформації,    тобто    поділ    сукупності
досліджуваних явищ на однорідні групи за єдиною ознакою для вивчення
структури     й     структурних     зрушень,     установлення     взаємозв'язку
досліджуваних явищ;

4)  методелімінування (абстрагування),  який  використовується
для   визначення   впливу  окремих  факторів   на   зміну   результативних
показників;

5)  балансовийспосіб,   який   використовується   для   визначення
співвідношень,   пропорцій  двох  груп   взаємопов'язаних  урівноважених
показників, при цьому підсумки зіставлень повинні бути тотожними;

6)  графічнийприйом, що має значне ілюстративне значення, що
допомагає дослідити закономірності, що виражають числову інформацію;

7)  табличнийметодвідображення аналітичних даних.

1. Прийомпорівняньзастосовується в наступних ситуаціях:

-  порівняння фактичних і  планово-розрахункових показників для
оцінки ступеня виконання плану;

-  зіставлення   фактичних   показників   з   нормативними   з   метою
контролю  за   витратою   ресурсів   і   впровадження   ресурсозберігаючих
технологій;

-  порівняння фактичних показників з показниками минулих років для
визначення тенденцій (динаміки) розвитку економічних процесів;

зіставлення показників аналізованого підприємства з досягненнями передового досвіду праці інших підприємств для пошуку резервів підвищення власного виробництва;

порівняння показників аналізованого підприємства зі середньогалухевими показниками з метою визначення положення підприємства на ринку серед інших підприємств тої ж галузі;

-     зіставлення    паралельних    ідентичних    рядів    для    вивчення
взаємозв'язку   аналізованих   показників   (наприклад,   між   показниками
обсягів товарної й реалізованої продукції);

-  порівняння різних варіантів управлінських рішень із метою вибору
найбільш оптимального;

-  зіставлення результатів діяльності до й після зміни будь-якого
фактора, застосовується для розрахунку впливу факторів і визначення
резервів.

Альтернативною назвою прийому порівняння є дефініція «порівняльний аналіз», що підрозділяється на горизонтальний, вертикальний і трендовий.

При горизонтальномуаналізівизначаються абсолютні й відносні відхилення фактичного рівня показників від базового.

При вертикальномуаналізівивчається структура економічних явищ і процесів шляхом визначення питомої ваги окремих частин у загальному цілому.

При трендовомуаналізівивчаються відносні темпи росту й приросту показників за кілька періодів до базисного року.

При застосуванні прийому порівнянь необхідно забезпечувати порівнянність календарних періодів, усунення впливу структури виробництва й ін.

2. Економічні явища, які вивчаються в економічному аналізі, мають, як правило, кількісну оцінку, що виражається в абсолютних, відноснихі середніхвеличинах.

Абсолютні величини характеризують кількісні розміри аналізованого явища в одиницях ваги, обсягу, площі, вартості й т.д.