- за напрямком
мобілізації на основі
вдосконалення (якості
продукції на
стадії її проектування
й виготовлення;
підготовки
виробництва; техніки й технології виробництва; організації керування
виробництва й праці);
- за ознакою часу (невикористані, поточні, перспективні);
- за стадіями
процесу відтворення (у
сфері обігу, у
сфері
виробництва);
- за ступенем
впливу на результат
виробництва (екстенсивні,
інтенсивні);
- за стадіями життєвого циклу продукції (на передвиробничій стадії,
на стадії
виробництва, на стадії
експлуатації, на стадії
утилізації
виробів).
Аналіз резервів підвищення ефективності виробництва сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню й впровадженню передового досвіду організації праці, впровадженню інноваційних досягнень техніки й технології виробництва, запобіганню зайвих втрат, різних помилок у роботі.
1.4. Характеристикасистемипоказників, щоформуєтьсяпри проведенніекономічногоаналізу
При вивченні предмета й об'єкта економічного аналізу виникає необхідність розгляду показників, використовуваних в економічному аналізі. Економічні показники повинні бути представлені у вигляді системи для досягнення поставленої мети проведення аналізу. Система показників - це їх впорядкована сукупність, в якій кожний показник дає кількісну або якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості зведення й подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх [33].
Інформаційна база, що існує на підприємстві, являє собою систему показників, вірогідність, періодичність відновлення, повнота й автоматизація якої забезпечує якість прийнятих управлінських рішень.
Система показників для проведення фундаментальних аналітичних досліджень повинна враховувати наступні вимогидо їхнього формування:
- у систему
повинні входити декілька
окремих (частинних)
показників і один узагальнюючий, залежний від частинних;
загальнотеоретична інтерпретація, взаємозв'язок і цілеспрямованість, як окремих показників, їхніх груп, так і всієї системи в цілому;
- для системи повинна
бути характерною інтегрованість,
що
дозволяє застосовувати
її при
програмно-цільовому керуванні
економікою й
будувати «дерево» цілей
економічного й соціального
розвитку підприємства;
- можливість регуляції значень величини показників залежить від
рівня використання ресурсів і ефективності результату;
- наявність достатньої кількості показників для оцінки окремих
аспектів роботи підприємств і їхніх підрозділів;
- всі показники в системі повинні бути реальними й динамічними;
- можливість одержання прогнозу
про спрямованість динаміки
показників;
- показники повинні бути значущими (найбільш важливими для
певної елемента дослідження);
- у системі показників, використовуваних в економічному аналізі,
повинні переважати показники, що характеризують ступінь використання
економічного потенціалу підприємства (засобів праці, предметів праці й
самої праці).
Показники поділяються на абсолютні й відносні; кількісні і якісні.
Абсолютні виражаються у вартісних, натуральних і трудових вимірниках.
Відносні показники виражаються у відсотках, індексах, коефіцієнтах.
Кількісні і якісні показники тісно зв'язані між собою, мають при цьому цифрове й словесне вираження, що забезпечує всебічну оцінку досягнутих результатів. Кількісні показники можуть переходити в якісні.
1.5. Основніпринципи, наякихбазуєтьсяекономічнийаналіз
Найважливішими принципамиекономічного аналізу є наступні:
1. Державнийпідхідпри оцінці економічних
явищ, процесів,
результатів господарювання. Оцінюючи
прояв економічної діяльності
підприємств необхідно
враховувати їхню відповідність
економічній,
соціальної, екологічної, міжнародній
політиці держави й
існуючому
законодавству.
2. Науковість, що базується на положеннях діалектичної теорії
пізнання, на обліку вимог економічних законів розвитку суспільства й
виробництва, на використанні досягнень науково-технічного прогресу й
передового досвіду, новітніх методів економічних досліджень.
3. Комплексність, тобто дослідження повинне охоплювати все
ланки й сторони діяльності й всебічне вивчення причинно-наслідкових
зв'язків в економіці підприємства.
4 Системнийпідхід, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, що має ряд елементів, відповідним чином пов'язаних між собою й із зовнішнім середовищем.
5.
Об'єктивність, що базується
на достовірній
перевіреній
інформації, реально об'єктивній дійсності.
6.
Конкретність, що визначається
тим, що висновки
й
узагальнення, зроблені по одному об'єкті аналізу, не можна механічно
переносити, поширювати на інші об'єкти дослідження.
7. Точність, що полягає в тому, що висновки аналізу повинні
обґрунтовуватися й
підтверджуватися точними аналітичними
розрахунками.
8. Дієвість, тобто активний вплив на хід виробництва й реалізації
продукції, на
їхні результати, своєчасне
виявлення недоліків і
інформування керуючого персоналу підприємства про їхню наявність.
9. Плановість, що полягає в тому, що аналіз повинен проводитися
в плановому порядку, систематично.
10. Оперативність, що
передбачає виконання аналітичних
досліджень у гранично короткий термін, уміння швидко й чітко проводити
економічний аналіз,
приймати оптимальні управлінські
рішення й
реалізувати їх.
11. Демократизм, що полягає в забезпеченні участі в проведенні
аналізу широкого
кола працівників підприємства,
що в
підсумку
приводить до
більш повного й
точного виявлення резервів,
до
використання досягнень передового досвіду.
12. Ефективність, тобто щоб витрати на проведення аналізу
давали багаторазовий ефект у порівнянні з витратами.
Тема 2. Методіметодичніприйомиекономічногоаналізу
2.1. Методекономічногоаналізуійогоособливості
Методекономічногоаналізу- це системне, комплексне, органічно взаємозалежне вивчення економічної й соціальної діяльності підприємств і їх структурних підрозділів з метою об'єктивної оцінки результатів їхньої роботи, пошуку резервів підвищення її ефективності й забезпечення керівництва необхідною інформацією для прийняття оптимальних рішень по керуванню економікою.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.