1.4. індивідуалізованого маркетингу.
2. Стратегія, суть якої полягає у виробленні значного розмаїття товарів, розрахованих на різноманітні сегменти ринку, кожний з яких вимагає певного комплексу маркетингових заходів – це стратегія:
2.1. недиференційованого маркетингу;
2.2. диференційованого маркетингу;
2.3. концентрованого маркетингу;
2.4. індивідуалізованого маркетингу.
3. Які виділяють основні групи критеріїв сегментації:
3.1. соціальний, етнографічний, поведінковий, психологічний, географічний;
3.2. соціальний, етнографічний, поведінковий, психологічний, демографічний;
3.3. географічний, поведінковий, психологічний, демографічний, професійний;
3.4. географічний, демографічний, соціальний, психологічний, поведінковий.
4. Виявлення обсягу і перспективності сегмента, аналіз конкурентоспроможної структури сегмента, встановлення відповідності сегмента цілям і ресурсам фірми – це:
4.1. принципи оцінки цільового сегмента;
4.2. етапи процесу оцінки цільового сегмента;
4.3. функції оцінки цільового сегмента;
4.4. вимоги до оцінки цільового сегмента.
5. Фірма «Таймекс» на ринку годинників спеціалізується на виробництві ручних годинників і пропонує їх різним сегментам ринку: рибалкам (з виміром температури води), бігунам (з виміром артеріального тиску), аматорам велоспорту. Яку стратегію вибору цільового ринку застосовує фірма:
5.1. односегментної концентрації;
5.2. товарної спеціалізації;
5.3. стратегію повного охоплення ринку;
5.4. сегментну спеціалізацію.
6. Частина фундаментальної ринкової ніші, яку фірмі вдалося утримати в конкурентній боротьбі, являє собою:
6.1. цільовий ринок;
6.2. базовий ринок;
6.3. реалізовану нішу;
6.4. ємність ринкової ніші.
7. Диференційована реакція, розмір, вимірність, доступність, активність – це:
7.1. основні критерії сегментації;
7.2. основні задачі сегментації;
7.3. основні правила сегментації;
7.4. основні вимоги до сегментації.
8. Сегменти, виділені в процесі сегментації, обов’язково повинні володіти певними властивостями: різниця між сегментами має бути суттєвою для споживачів; специфіка кожного сегмента може бути трансформована в певний комплекс маркетингових заходів; хоч один сегмент має виступити в ролі цільового сегмента – це:
8.1. основні критерії сегментації;
8.2. основні задачі сегментації;
8.3. основні правила сегментації;
8.4. основні вимоги до сегментації.
9. Вибір як цільового тільки одного ринкового сегмента і концентрація на ньому діяльності фірми – це основні положення стратегії:
9.1. сегментної спеціалізації;
9.2. односегментної концентрації;
9.3. функціональної сегментації;
9.4. селективної спеціалізації.
10. Орієнтація діяльності фірми на задоволення різних потреб одного ринкового сегмента – це основні положення стратегії:
10.1. сегментної спеціалізації;
10.2. товарної спеціалізації;
10.3. функціональної сегментації;
10.4. селективної спеціалізації.
11. Стратегія, що базується на процесі ринкового агрегування, тобто стратегія, що розглядає ринок як єдину однорідну сукупність споживачів – це стратегія:
11.1. недиференційованого маркетингу;
11.2. диференційованого маркетингу;
11.3. концентрованого маркетингу;
11.4. індивідуалізованого маркетингу.
12. Виробництво значної різноманітності товарів, розрахованих на різні сегменти ринку, для кожного з яких фірма розробляє окрему програму маркетингу, складає сутність:
12.1. стратегії недиференційованого маркетингу;
12.2. стратегії диференційованого маркетингу;
12.3. стратегії концентрованого маркетингу;
12.4. стратегії індивідуалізованого маркетингу.
13. Недиференційований (масовий) маркетинг розглядає ринок як:
13.1. неоднорідну сукупність споживачів;
13.2. єдину однорідну сукупність споживачів;
13.3. однорідну сукупність споживачів за поведінковим критерієм;
13.4. однорідну сукупність споживачів за соціальним критерієм.
14. Маркетингова стратегія, яка передбачає вибір цільових сегментів у межах загального ринку незалежно від їх товарних або сегментних ознак, головною ознакою вибору цільових ринків у даному випадку є прибутковість і відповідність ресурсам і можливостям фірми – це стратегія:
14.1. товарної спеціалізації;
14.2. селективної спеціалізації;
14.3. сегментної спеціалізації;
14.4. односегментної концентрації.
15. Етапами процесу розбивки базового ринку є:
15.1. сегментування ринку, позиціонування товару;
15.2. макросегментація, мікросегментація;
15.3. вибір цільових сегментів ринку, позиціонування товару;
15.4. сегментування ринку, диференціація ніш.
16. Яка з властивостей не характеризує цільовий сегмент:
16.1. перспективність;
16.2. відповідність ресурсам і можливостям фірми;
16.3. значна ринкова частка фірми в сегменті;
16.4. високий рівень конкуренції.
17. Моральне старіння даного різновиду товару в результаті загострення функціональної конкуренції – це:
17.1. перевага стратегії товарної спеціалізації;
17.2. особливість стратегії товарної спеціалізації;
17.3. недолік стратегії товарної спеціалізації;
17.4. ризик стратегії товарної спеціалізації.
18. Яка стратегія може бути реалізована шляхом використання двох альтернатив – недиференційованого маркетингу або диференційова-ного маркетингу:
18.1. односегментна концентрація;
18.2. товарна спеціалізація;
18.3. стратегія повного охоплення ринку;
18.4. сегментна спеціалізація.
19. Орієнтація діяльності фірми на певний різновид товару, який пропонується різним споживачам у межах одного ринку – це основні положення стратегії:
19.1. сегментної спеціалізації;
19.2. товарної спеціалізації;
19.3. функціональної сегментації;
19.4. селективної спеціалізації.
20. Можливість завоювання позитивного іміджу серед споживачів даної групи – це:
20.1. перевага стратегії товарної спеціалізації;
20.2. перевага стратегії сегментної спеціалізації;
20.3. перевага стратегії селективної спеціалізації;
20.4. перевага стратегії функціональної сегментації.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.