У 1961 році був виготовлений ряд німецьких «крижаних вин», і в наступні роки популярність айсвайну зросла. Збільшенню виробництва сприяли технічні винаходи у вигляді електричного освітлення, що працює на переносних генераторах (для збору врожаю в холодну пору ранкових сутінків, до танення винограду) і плівки з пластмаси, яка використовується з метою захисту дозрілого винограду від птахів.
Статус першопрохідника винний завод Інніскіллін в Ніагара-он-те-Лейк, Онтаріо отримав за своє перше крижане вино, виготовлене в 1984 році під керівництвом співвласника заводу Карла Кайзера, часто його ще називають першим канадським крижаним вином. Однак крижане вино вироблялося в долині Оканаган в Британській Колумбії німецьким іммігрантом Вальтером Хайнле вже в 1972 році. Це вино було результатом раннього непередбаченого морозу і було вироблено в кількості 40 л вина, які Хайнле спочатку не збирався продавати, але зробив це в 1978 році. У 1983 році Карл Кайзер і німецький сусід Інніскіллін Евальд Райф так само, як і два винних заводи в іншій частині Онтаріо, Хіллебранд і острів Пеле, залишили весь виноград на лозі в спробі виготовлення крижаного вина. Інніскіллін і Райф втратили весь урожай через птахів, а Хіллебранд і острів Пеле змогли зібрати дуже маленьку кількість винограду. У 1984 році Кайзер використовував сіті для захисту виноградних лоз і виготовив перше крижане вино Інніскіллін. Це вино було виготовлено з винограду сорту Відаль і було названо «Eiswein». Після того, як було розпочато його комерційне виробництво, воно швидко стало популярним серед місцевих споживачів і рецензентів, і багато канадських виробників перейняли ідею, оскільки суворі канадські зими добре підходять для великомасштабного виготовлення.
Міжнародний успіх канадського крижаного вина прийшов в 1991 році, коли крижане вино Інніскіллін Відаль виграло Grand Prix d'Honneur на Vinexpo. Канадська тенденція щодо збільшення обсягів вирощування Vitis vinifera (культурного винограду) в 1990-х роках розширила розмаїття сортів винограду для крижаного вина. На початку 2000-х Канада стала найбільшим у світі виробником крижаного вина.
У Німеччині на початку 2000-х хороший урожай винограду для крижаного вина був рідше, ніж в 1980-і та 1990-і. Багато виноградарів вважають причиною зміну клімату, що підтверджується дослідженнями Гайзенхаймского інституту.
В Ізраїлі з 2004 року продається Крижане вино, отримане штучним шляхом з використанням технології перекачування льоду.
2. Сортова приналежність
Для виробництва айсвайну підходять далеко не всі сорти винограду, а тільки ті, що стійкі до гниття і обпадання ягід. Історично в Німеччині айсвайн проводився виключно з Рислінгу, місцеві винороби досі вважають, що тільки той Еiswein, який був виготовлений з цього сорту, може вважатися справжнім. Але з часом в результаті експериментів були знайдені інші сорти, здатні дати таке ж унікальне поєднання смаку та аромату, - наприклад, Шардоне, Совіньон і Трамінер. Сьогодні айсвайн проводиться не тільки в Німеччині та Австрії, але й у Канаді, США та Росії. І в кожній з цих країн - свої особливості виробництва. Так, наприклад, в Австрії воліють робити айсвайн з Вельтлінеру зеленого, Вельшріслінга і Трамінера рожевого, винороби Нового Світу експериментують з червоними сортами - Мерло або Каберне совіньон, а в Канаді айсвайн роблять з пізнього сорту Відал блан. Деякі винороби в своїх експериментах пішли ще далі і створюють не просто айсвайн, а ігристий айсвайн.
3. Технологія виробництва «крижаного вина»
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.