Бухгалтери ВАТ „Автопродсервіс” в своїй роботі використовують комп’ютери, що пов’язано з впливом на здоров’я низки шкідливих та небезпечних факторів:
а)психофізичних: фізичні (статистичні) і нервово-психологічні навантаження, монотонність праці;
б)санітарно-гігієнічних: підвищення рівня шуму, статичне, електричне, електромагнітне випромінювання, підвищення напруг електричних і магнітних полей, недостатня освітленість робочого місця або підвищена яскравість світла.
В процесі роботи за комп’ютером необхідно додержуватися правильного режиму праці та відпочинку, інакше можливі наступні прояви негативного впливу шкідливих факторів:
- погіршення аеропонного складу повітря, що визиває головний біль через 2 години роботи за комп’ютером;
- активне зорове навантаження, що призводить до різі в очах, зорового дискомфорту, погіршенню зору;
- захворювання м’язів та суглобів;
- синдром комп’ютерного стресу: психологічні стреси, функціональні порушення центральної нервової системи, хвороби серцево-судинної системи.
6.2. Зниження впливу шкідливих та небезпечних факторів, характерних для бухгалтерії ВАТ „Автопродсервіс”
Причина відхилень здоров’я працівників-користувачів ЕОМ є не стільки комп’ютери, скільки недостатнє строге дотримання принципів і санітарних норм праці. Тому необхідно, щоб робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки.
Для забезпечення комфортних умов мікроклімату – підтримки нормальної температури й відносної вологості в приміщенні використовуються організаційні методи: раціональна організація проведення робіт в залежності від пори року, та технічні методи: вентиляція, іонізування та кондиціонування повітря, системи опалення.
Для поліпшення мікроклімату так само важлива грамотна організація освітлення. Все поле зору має бути освітлено однаково рівномірно – це основна гігієнічна вимога. Тобто ступінь освітлення приміщення та яскравість екрана комп’ютера мають бути приблизно однакові, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість зору. Для цього найкраще підходять люмінесцентні лампи. В цілому, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру здорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
- не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у приміщенні, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
- не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильника);
- повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Не менш важливою проблемою є електромагнітне та іонізуюче випромінювання. Для зниження впливу цього фактору необхідно застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99), встановлювати захисні екрани, а також дотримуватися регламентованих режимів праці та відпочинку6 після кожних 40-45 хвилин роботи необхідна фізкультурна пауза – обертання очима за годинниковою стрілкою та в яншу сторону, прості й гімнастичні вправи для рук.
З метою зменшення ймовірності професійних захворювань при роботі за комп'ютером доцільно приймати наступні профілактичні заходи:
- забезпечення робочих місць спеціальними столами і стільцями, призначеними для роботи за комп'ютером. При цьому висота стола повинна регулюватися від 680 до 800 мм, якщо ж це неможливо, стіл має бути не нижче 725 мм і мати підставку для ніг;
- використання ергономічно спроектованих консольних пристроїв (дисплеїв, клавіатури, маніпуляторів типу “миша”) і підставок для документів, які розташовуються поблизу екранів;
- раціональна організація роботи за комп’ютером.
Максимальний час роботи людини на комп'ютері може варіюватися, але він не повинен перевищувати двох годин підряд. При роботі за комп'ютером варто розташовуватися на відстані витягнутої руки від екрана. Сусідні монітори повинні знаходитися від працюючого на відстані не менш ніж двох метрів.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості зорового аналізатора, для поліпшення мозкового кровообігу і запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які передбачені санітарними нормами, в тому числі і для сеансів психологічного розвантаження у кімнаті з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням.
6.3. Розрахунок системи штучного освітлення в бухгалтерії ВАТ „Автопродсервіс”
Організація раціонального освітлення робочих місць – одне з основних питань охорони праці. В залежності від джерела світла освітлення може бути трьох видів: природне, штучне і сумісне.
Створення комфортних умов для роботи - основна задача освітлення.
При проектуванні освітлювальної установки вирішимо наступні основні питання:
1. Приймемо для освітлення світильник типу УПН-15.
2. Визначимо відстань від стелі до робочої поверхні (Н0) за формулою (6.1):
Н0 = Н - hp, м, де Н0 = 3 – 1 = 2м
Н – висота робочого приміщення, (Н = 3м);
hp – висота робочої поверхні (hp = 1м).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.